Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що принесе той, який надходить.
Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
Нехай хвалить тебе ближній, а не твої уста, — хтось інший, а не власні губи.
Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
Камінь важкий, і пісок важко носити, та гнів нерозумного тяжчий від них обох.
Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
Гнів нещадний, лютість їдка, але проти ревнощів ніхто не встоїть!
Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
Більше довіри варті рани, завдані другом, ніж умисні поцілунки ворога.
Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
Сита душа нехтує стільниковим медом, а для голодної душі й гірке здається солодким.
Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
Наче пташка, яка вилетіла з власного гнізда, так і людина, — вона віддає себе в рабство, якщо перебуває далеко від рідної місцевості.
Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
Миром, вином і пахощами втішається серце, а душа розривається від нещастя.
Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
Не залишай друга свого чи друга батькового, а до хати брата твого не ввійди невчасно. Краще близький друг, ніж брат, який далеко проживає.
Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
Сину, будь мудрий, щоб раділо серце моє; відкинь від себе зневажливі слова.
Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
Кмітливий ховається від зла, яке насувається, а немудрі, коли воно надходить, несуть втрату.
Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
Забери його плащ, бо несамовитий, який нищить чуже, вже пройшов.
Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
Коли хтось із самого ранку гучним голосом вихваляє свого друга, можуть подумати, що він нічим не відрізняється від того, хто проклинає.
Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
Постійне капання в непогожий день виганяє людину з її хати; так само проганяє з власного дому і сварлива жінка.
Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
Північний вітер пронизливий, та назву він має привітну.
Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
Залізо вигострюють залізом, а людина обточує вигляд друга.
Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
Хто садить смоківницю, їстиме її плоди; хто дбає про свого пана, той буде в пошані.
Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
Як обличчя не подібне на обличчя, так само й серця людей.
Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
Ад і знищення — ненаситні; так само ненаситні очі людей.
20a Огида перед Господом — очі тих, які дивляться звисока, котрі невиховані й мають нестримний язик.
20a Огида перед Господом — очі тих, які дивляться звисока, котрі невиховані й мають нестримний язик.
Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
Плавлення — засіб для перевірки срібла і золота, а людина випробовується устами тих, хто її хвалить.
21a Серце беззаконного шукає зла, серце праведного шукає знання.
21a Серце беззаконного шукає зла, серце праведного шукає знання.
Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
Якщо нерозумного ти піддаватимеш ганебному покаранню на зборах, то глупоти від нього не забереш.
Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
Досконало знатимеш тварини твого стада, — твоє серце буде з твоїми отарами.
Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
Адже не вічні влада і сила людини, — їх не передають з роду в рід.
Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
Подбай про трави на рівнині, — скоси траву, згромадь сіно на горах,
Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
щоб ти мав овець для одягу. Слідкуй за рівниною, щоб у тебе були барани.
Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.