Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Кращий той, хто звинувачує, ніж твердошия людина, — він раптово спалахне, і для нього не буде зцілення.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Коли праведних хвалять, люди радіють, а коли безбожні панують, — люди стогнуть.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
Якщо людина любить мудрість, то його батько радіє, а коли водиться з розпусницями, то нищить маєток.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
Праведний цар піднімає країну, а беззаконний чоловік нищить її до основ.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
Хто лаштує сітку для обличчя свого друга, — накидає її на свої ноги.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
На того, хто грішить, наставлена велика пастка, а праведний перебуватиме в радості та веселості.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
Праведний здатний судити бідних, а безбожний не розуміє знання, і в бідного немає розуму тих, які знають.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
Зловмисні люди роблять у місті заколоти, а мудрі втихомирюють гнів.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
Мудрий чоловік судить народи, а нікчемний з обуренням насміхається, та не має страху.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
Люди, причетні до крові, ненавидітимуть праведного, а простодушні шукатимуть добра для його душі.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Нерозумний виливає весь свій гнів, а мудрий в міру стримує його.
Глупа́к увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
Якщо цар прислухається до слів неправди, то і всі його підлеглі безбожні.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
Якщо разом іде той, хто позичає, і той, хто позичив, — Господь пильнує їх обох.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
Якщо цар судить бідних по правді, то його трон буде встановлений для свідчення.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
Синці та картання дають мудрість, а розпущена дитина соромить своїх батьків.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
Багато безбожників — багато стає і гріхів, та праведних охопить страх, коли вони впадуть.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
Наставляй свого сина, — і він дасть тобі мир, і буде прикрасою для твоєї душі.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
Для беззаконного народу немає радника, а той, хто дотримується закону, — блаженний.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
Словами впертого раба не виправиш: хоч він і зрозуміє, але до уваги не візьме.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
Якщо побачиш людину, яка швидко говорить, то знай, що нерозумний має більшу надію, ніж вона.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Хто змалку живе розгнуздано, той стане слугою, і врешті-решт сам собі принесе страждання.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Гарячкувата людина затіває бійку, а гнівливий чоловік викопує гріхи.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Гордість принижує людину, а покірних Господь увінчує славою.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
Той, хто ділиться зі злодієм, ненавидить свою душу. Якщо хто почує, що проклинають, і не розголошує,
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
такі через страх і сором перед людьми спіткнулися. Хто ж на Господа надіється, — радітиме. Безбожність призводить людину до падіння, а хто покладає надію на Володаря, — буде врятований.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
Багато хто влещується перед правителями, але праведність людини є від Господа.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.