Переклад Турконяка

New International Version

Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.

Pleasures Are Meaningless

I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure to find out what is good.” But that also proved to be meaningless.

2

Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?

2

“Laughter,” I said, “is madness. And what does pleasure accomplish?”

3

Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.

3

I tried cheering myself with wine, and embracing folly — my mind still guiding me with wisdom. I wanted to see what was good for people to do under the heavens during the few days of their lives.

4

Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,

4

I undertook great projects: I built houses for myself and planted vineyards.

5

зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.

5

I made gardens and parks and planted all kinds of fruit trees in them.

6

Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.

6

I made reservoirs to water groves of flourishing trees.

7

Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.

7

I bought male and female slaves and had other slaves who were born in my house. I also owned more herds and flocks than anyone in Jerusalem before me.

8

Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.

8

I amassed silver and gold for myself, and the treasure of kings and provinces. I acquired male and female singers, and a harema as well — the delights of a man’s heart.

9

І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.

9

I became greater by far than anyone in Jerusalem before me. In all this my wisdom stayed with me.

10

І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.

10

I denied myself nothing my eyes desired;
I refused my heart no pleasure.
My heart took delight in all my labor,
and this was the reward for all my toil.

11

Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.

11

Yet when I surveyed all that my hands had done
and what I had toiled to achieve,
everything was meaningless, a chasing after the wind;
nothing was gained under the sun.

12

Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?

12

Wisdom and Folly Are Meaningless

Then I turned my thoughts to consider wisdom,
and also madness and folly.
What more can the king’s successor do
than what has already been done?

13

І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.

13

I saw that wisdom is better than folly,
just as light is better than darkness.

14

Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.

14

The wise have eyes in their heads,
while the fool walks in the darkness;
but I came to realize
that the same fate overtakes them both.

15

І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.

15

Then I said to myself,
“The fate of the fool will overtake me also.
What then do I gain by being wise?”
I said to myself,
“This too is meaningless.”

16

Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?

16

For the wise, like the fool, will not be long remembered;
the days have already come when both have been forgotten.
Like the fool, the wise too must die!

17

Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.

17

Toil Is Meaningless

So I hated life, because the work that is done under the sun was grievous to me. All of it is meaningless, a chasing after the wind.

18

Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.

18

I hated all the things I had toiled for under the sun, because I must leave them to the one who comes after me.

19

І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.

19

And who knows whether that person will be wise or foolish? Yet they will have control over all the fruit of my toil into which I have poured my effort and skill under the sun. This too is meaningless.

20

І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.

20

So my heart began to despair over all my toilsome labor under the sun.

21

Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.

21

For a person may labor with wisdom, knowledge and skill, and then they must leave all they own to another who has not toiled for it. This too is meaningless and a great misfortune.

22

Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?

22

What do people get for all the toil and anxious striving with which they labor under the sun?

23

Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.

23

All their days their work is grief and pain; even at night their minds do not rest. This too is meaningless.

24

Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.

24

A person can do nothing better than to eat and drink and find satisfaction in their own toil. This too, I see, is from the hand of God,

25

Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.

25

for without him, who can eat or find enjoyment?

26

Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.

26

To the person who pleases him, God gives wisdom, knowledge and happiness, but to the sinner he gives the task of gathering and storing up wealth to hand it over to the one who pleases God. This too is meaningless, a chasing after the wind.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New International Version

Екклезіаста 2

Ecclesiastes 2