Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І сталося, що на чотирнадцятий рік царювання Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, на укріплені міста Юдеї і захопив їх.
Чотирнадцятого року царювання Єзекії асирійський цар Санхериб вирушив на всі укріплені міста Юдеї й здобув їх.
І цар ассирійців послав Рапсака з Лахіса до Єрусалима, до царя Езекії, з великою армією, і став біля водогону горішньої купелі на дорозі поля білильників.
З Лахішу цар асирійський послав у Єрусалим до царя Єзекії равшака з потужним військом, що отаборився коло водогону з верхнього ставу, на шляху, що йде через поле шаповала.
І до нього вийшли Еліяким, син Хелкія, економ, писар Сомна і Йоах, син Асафа, літописець.
Вийшли до нього Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар.
І сказав їм Рапсак: Скажіть Езекії: Так говорить великий цар, цар ассирійців: На що ти поклав надію?
І каже до них равшак: «Скажіть Єзекії: — Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за певність, на яку ти так покладаєшся?
Чи на раду, чи війна відбувається словами губ? А тепер на що ти понадіявся, що ти мені не підкоряєшся?
Гадаєш, що самі порожні слова важать на війні стільки, як розумна рада й сила? На кого, отже, покладаєшся, що збунтувався єси проти мене?
Ось ти поклав надію на цю зламану палицю з тростини, на Єгипет. Хто лишень на неї обіпреться, вона ввійде йому в руку. Таким є фараон, цар Єгипту, і всі, хто на нього надіявся.
Ось ти покладаєшся на опору, на оту зламану тростину, на Єгипет, що тому, хто обіпреться на нього, пройде крізь руку та її проколе. Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що покладаються на нього.
Якщо ж кажете: Ми надіялися на нашого Господа Бога,
Коли ж ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, Бога нашого, — то чи ж це не той самий, що йому Єзекія позносив узвишшя й жертовники, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед оцим жертовником, мовляв, маєте поклонятися!
тепер пристаньте до мого володаря, царя ассирійців, і дам вам дві тисячі коней, якщо зможете на них дати вершників.
Бийся, отже, об заклад, як ласка, з моїм паном, царем асирійським: я дам тобі 2000 коней! Тільки ж чи здобудешся на стількох їздців до них?
І як зможете повернутися до обличчя одного володаря? Рабами є ті, які надіялися на єгиптян, на коня і вершника.
Як, отже, ти примусиш відступити хоча б одного з найменших рабів мого володаря? Але ти покладаєшся на Єгипет заради його колісниць та його комонних.
І тепер, хіба не без відома Господа ми пішли проти цієї країни, щоб воювати з нею?
Хіба ж оце я тепер без Господньої волі вирушив проти цієї землі, щоб її спустошити? Господь сказав мені: Рушай проти цієї землі та зруйнуй її!»
І сказав йому Еліяким, Сомна і Йоах: Говори до твоїх рабів по-сирійськи, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-єврейськи. Навіщо ти промовляєш до вух людей, які на мурах?
Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали равшакові: «Говори, будь ласка, з твоїми слугами по-арамійському, бо ми розуміємо! Не говори з нами по-юдейському в слух людей, що на мурі!»
І сказав їм Рапсак: Хіба до вашого володаря чи до вас послав мене мій володар сказати ці слова? Хіба не до людей, які перебувають на мурі, щоб їли кал і пили сечу разом з вами?
Равшак же відказав: «Хіба мій володар послав мене до твого владики та до тебе, щоб ці слова сказати? Невже ж він не послав мене до людей, що сидять на мурі, щоб укупі з вами їли власний послід і власну сечу з вами пили?»
І Рапсак піднявся, і закричав сильним голосом по-єврейськи, гукаючи: Послухайте слова великого царя, царя ассирійців:
Тут виступив равшак і закричав на все горло по-юдейському: «Слухайте слова великого царя, царя асирійського!
Так говорить цар: Хай вас не обманює Езекія словами, які не зможуть вас визволити!
Так говорить цар: — Нехай Єзекія вас не зводить, бо він вас не зможе врятувати!
І хай вам Езекія не говорить: Бог вас визволить, і не віддасть це місто в руки царя ассирійців!
І нехай Єзекія вас не підбиває надією на Господа, кажучи: Господь напевно нас вирятує: не буде це місто видане на поталу цареві асирійському!
Не слухайтеся Езекії! Так говорить цар ассирійців: Якщо хочете бути благословенними, вийдіть до мене, і кожний їстиме свій виноград та смоківниці, і питиме воду зі своєї криниці,
Не слухайте Єзекії! Так бо говорить цар асирійський: — Учиніть зо мною мир і вийдіть до мене! Кожен з вас їстиме зо свого винограду й зо своєї смоківниці та питиме воду з своєї копанки,
аж доки не прийду і не заберу вас у землю, що як ваша земля, земля пшениці, вина, хліба і виноградників.
аж поки я прийду і візьму вас у землю таку, як ваша, в землю пшениці та вина, землю хліба й виноградників.
Хай Езекія не обдурить вас, кажучи: Ваш Бог визволить вас! Хіба врятували боги народів кожний свою країну з рук царя ассирійців?
Нехай же вас не баламутить Єзекія, кажучи: Господь вирятує нас! Хіба ж боги народів урятували кожен свою землю з руки царя асирійського?
Де є Бог Емату та Арфаду? І де Бог міста Сепфарім? Чи змогли вони спасти Самарію з моєї руки?
Де боги Хамату та Арфаду? Де боги Сефарваїму? Хіба вони вирятували Самарію з моєї руки?
Хто з богів усіх цих народів визволив свою землю з моєї руки? Невже Бог визволить Єрусалим з моєї руки?
Котрий з-поміж усіх богів цих земель вирятував свою землю з моєї руки, — то щоб Господь ото мав спасти Єрусалим з моєї руки?»
І вони замовкли, і ніхто не відповів йому ані слова через наказ царя нічого не відповідати.
Мовчали ті й не відповідали йому ані слова, бо такий був наказ царський: «Не відповідайте йому!»
І Еліякім, син Хелкії, економ і Сомна, військовий писар, і Йоах, син Асафа, літописець, увійшли до Езекії з роздертим одягом і сповістили йому слова Рапсака.
І прийшли Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар, у роздертих одежах до Єзекії та й оповіли йому слова равшака.