Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Гріх Юдин виписаний залїзним різцем, алмазним зубцем, вирізаний на таблицї серця в них та на рогах у жертівниках їх.
Мов про свої сини, згадують вони про жертівники свої, і дуброви свої та зелені дерева по горбах високих.
Ой оддам же я гору твою в полі, твоє майно, усї твої скарби на луп, і всї висоти твої — за гріхи в усїх межах твоїх!
І ти сама лишишся без наслїддя твого, що я надїлив тобі, й віддам тебе в неволю ворогам твоїм у землю, що її не знаєш, бо ви розпалили огонь гнїву мого; він горіти ме невгасимо.
Проклята людина, яка має надію на людину і опирається на нього тілом свого рамена, а від Господа відійде його серце!
Так говорить Господь: Проклята людина, що вповає на людей, і робить тїло опорою своєю, а серце її цурається Господа.
І він буде, як билина в пустелі, не побачить, коли прийде добро, і поселиться на узбережжях, у пустелі, у соляній землі, яка не заселена.
Вона буде, як билина в степу, й не діжде собі добра; жити ме на сухих місцях у пустинї, на землї солоній, безлюдній.
Та благословенна людина, яка поклала надію на Господа, і Господь буде його надією.
Благословен чоловік, що вповає на Господа, що його надїєю Господь.
І він буде, як родюче дерево при водах, і у вологості випустить своє коріння, і не злякається, коли прийде спека, і в нього буде розлогий стовбур, він не побоїться в рік посухи і не перестане давати плоду.
Він — мов те дерево, посаджене над водою, що простягає своє коріннє до потока: Не боїться воно жари, листє його зеленїє; байдужне воно й під сухолїттє; не перестає родити нїколи.
Серце глибоке понад усе, і це — людина. І хто її пізнає?
Лукаве над усе в сьвітї серце людське й ледаче; хто його зміркує?
Я — Господь, Той, Хто досліджує серця і випробовує нирки, щоб кожному дати за його дорогами і за плодами його побажань.
Я, Господь, я тілько зазираю в серце, вивідую нутро, щоб відплачувати кожному по його ходах, по плодам учинків його.
Куріпка зібрала те, чого не породила. Хто робить своє багатство не із судом, у половині своїх днів його залишить, а в кінці він буде безумний.
Мов та куропатва, що висиджує яйця чужі, що їх не знесла, так і той, хто придбав достаток, та не на правій дорозї. У половинї віку свого втеряє його, і при концї свойму покажеться дурним.
Наша святиня — престол слави, що підноситься.
О, місцем нашого осьвящення є престол слави, вознесений з давен давнезних!
Господи, очікування Ізраїля, усі, що Тебе залишили, засоромилися, ті, що відступили, хай будуть записані на землі, бо залишили Господа — Джерело життя.
Ти один, Господи — надїя Ізрайлева; всї, що тебе покинули, посоромляться. Всї, що відступають од тебе, будуть на піску написані, за те, що покинули жилу води живої — Господа.
Оздоров мене, Господи, і вилікуюсь. Спаси мене, і врятуюся. Адже Ти є моя похвала.
Оздоров же мене, Господи, так я й одужаю; спаси мене, а я спасен буду; ти бо хвала моя.
Ось вони говорять до мене: Де Господнє слово? Нехай прийде!
Ось, вони менї говорять: Де воно, те слово Господнє? нехай станеться!
А я не струдився, ідучи за Тобою, і Ти знаєш, що я не забажав дня людини. Перед Твоїм обличчям є те, що виходить з моїх уст.
Я ж не квапився бути пастирем у тебе й не бажав лихої години, — ти се знаєш. Що мої уста вимовили, те лежить перед лицем твоїм.
Не будь мені на відчуження, дбаючи про мене в лихий день.
Ой не дай же менї жахатись тебе! ти втечище моє при лихій годинї.
Хай засоромляться ті, що переслідують мене, і хай я не засоромлюся. Хай побояться вони, та хай не побоюся я. Наведи на них поганий день, побий їх подвійним побиттям.
Нехай посоромляться гонителї мої, менї ж не дай постидатись; нехай вони задрожать, менї ж не дай лякатись; наведи на них лихолїттє й побий їх тяжким побоєм.
Так говорить Господь: Іди і стань в брамах синів твого народу, ті, що ними входять царі Юди, і ті, якими виходять, і в усіх брамах Єрусалима,
І сказав менї Господь так: Ійди й стань у воротах синів народу, що ними царі Юдейські входять і виходять, і у всїх воротах Ерусалимських,
і скажеш їм: Послухайте Господнє слово, царі Юди, вся Юдеє і весь Єрусалиме, ви, що входите цими брамами,
І промов до них: Слухайте слово Господнє, царі Юдейські, й ви, всї Юдеї, вкупі з усїма осадниками Ерусалимськими, що ввіходите сими ворітьми!
так говорить Господь: Бережіть ваші душі й не носіть тягарів у суботній день, і не виходьте брамами Єрусалима,
Так говорить Господь: Стережіть ваші душі, не носїть субітнього дня нїяких тягарів, і не вносїте їх ворітьми Ерусалимськими,
і не виносіть тягарів із ваших домів у суботній день, і не робіть жодного діла. Святіть суботній день, як Я і заповів вашим батькам. Та вони не послухалися і не нахилили свого вуха,
І не виносїте так само субітнього дня нїякого тягару з домівок ваших, і не робіть нїякого дїла, а сьвяткуйте день субітний, як се я заповідав отцям вашим,
а зробили свою шию твердою — більше за їхніх батьків, щоб не слухатися Мене і не прийняти напоумлення.
Хоч, правда, вони не слухали, й не прихиляли уха свого, а показали себе тугошийими, щоб не слухати й не приймати науки.
І буде, коли ви справді послухаєте [1] Мене, — говорить Господь, — щоб у суботній день не проносити тягарів через брами цього міста, а щоб святити день суботній, щоб не робити жодного діла,
Коли ж ви послухаєте мене в сьому, говорить Господь, щоб субітнього дня не носити нїякого тягару воротами сього міста, та щоб сьвяткувати суботу, так щоб нїякого дїла того дня не робити,
то входитимуть через брами цього міста царі та володарі, які сидять на престолі Давида, і сидять на колісницях і конях, — вони і їхні володарі, мужі Юди і ті, що живуть в Єрусалимі, і це місто буде заселене навіки.
Так ворітьми сього міста входити муть царі й князї, що сидять на Давидовому престолї, що їздити муть колесницями й кіньми, вони й князї їх, Юдеї й осадники Ерусалимські, й город сей буде люден повсячасно.
І прийдуть з міст Юди і довкола Єрусалима, і з землі Веніаміна, і з рівнини, і з гори, і з тієї країни, що до півдня, несучи всепалення, і жертви, і манаа [2] , і ладан, несучи хвалу до Господнього дому.
І приходити муть із городів Юдиних і з околиць Ерусалимських, і з землї Беняминової, і з поділля, і з гір, і з полудня, та й приносити муть усепалення й мирні жертви й жертви хлїбні й кадило у дом Господень.
І буде, що коли Мене не вислухаєте, щоб святити суботній день, щоб не носити тягарів і не проходити крізь брами Єрусалима в суботній день, то запалю вогонь у його брамі, і він пожере вулиці Єрусалима, і не погасне.
Коли ж не послухаєте мене в тому, щоб держати субітній день сьвято й нїякого тягару не носити, входючи в ворота Ерусалимські, то я запалю огонь в воротях його, й пожере він палати в Ерусалимі й не погасне.