Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Слово, що надійшло до Еремії від Господа в десятому роцї Седекіїному, царя Юдейського, — се був вісїмнайцятий рік Навуходонозорів.
Тодї військо царя Вавилонського, облягало Ерусалим, а пророк Еремія седїв запертий в сторожовому дворі коло палати царя Юдейського.
А посадив його туди Седекія, царь Юдейський, докоряючи йому: На що пророкуєш та говориш: так каже Господь: ось, я оддаю се місто на поталу цареві Вавилонському, й він звоює його;
Та й Седекія, царь Юдейський, не уйде рук у Халдеїв, а буде певно подан цареві Вавилонському на поталу, й розмовляти ме з ним устами до уст, і очі його будуть глядїти в очі йому;
І поведе він Седекію в Вавилон, і пробувати ме він там, аж докіль не навідаюсь до його, говорить Господь; і як будете воювати з Халдеями, не пощастить вам. —
І сказав Еремія: Таке слово Господнє надійшло до мене:
Ось, ійде до тебе Анамеїл Саллуменко, син дядька твого, сказати тобі: Купи моє поле в Анатотї, бо по праву родинньому тобі можна купити його.
І прийшов мій небіж Анамеїл, по слову Господньому, до мене у сторожовий двір, та й каже менї: Купи моє поле в Анатотї, що в землї Беняминовій, бо за тобою й право наслїднє і право викупу; — купи його собі. Тодї я зрозумів, що се справдї було слово Господнє.
І купив я поле в Анамеїла, сина дядька мого, й одважив йому сїмнайцять срібних секлів.
Тодї списав я купну вгоду, приложив печать, покликав на те сьвідків та й одважив гроші на вазї.
І взяв я купну запись запечатану, після закону й устави, і запись відкриту,
Та й передав тую купну запись Барухові Нирієнкові Маассеєнкові перед моїм родичем Анамеїлом і при сьвідках, що підписали тую купну запись, при всїх Юдеях, що седїли в сторожовому дворі,
І наказав Барухові прилюдно:
Так говорить Господь сил небесних, Бог Ізраїля: Возьми сї записї, сю запечатану купну запись і сю відкриту купну запись, та й зложи в глиняну посудину, щоб вони там могли передержатись довгий час.
(1) Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Візьми чашу цього нерозбавленого вина з Моєї руки і напоїш усі народи, до яких Я тебе до них посилаю,
Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Будуть колись ізнов купуватись доми й поля й виноградники в сїй землї.
(2) і виблюють, і стануть безумні від лиця меча, який Я посилаю посеред них.
І, передавши Барухові Нирієнкові, купну запись, помоливсь я так до Господа:
(3) І я взяв чашу з Господньої руки, і я напоїв народи, до яких мене Господь послав до них:
Ой Господи Боже! Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю: в тебе нема нїчого неможливого;
(4) Єрусалим, міста Юди, його царів і його володарів, щоб поставити їх на спустошення, на непрохідність і на освистання,
Ти подаєш милость тисячам і відплачуєш батькївські гріхи в нутро дїтям по них; Ти, Боже великий і могучий, що ймя тобі Господь сил небесних.
(5) і фараона, царя Єгипту, і його рабів, і його вельмож, і весь його народ,
Великий ти в замірах і потужний в дїлах; твої очі бачні на всї стежки в людських дїтей, щоб платити кожному по його ходах і по плодах учинків його;
(6) і всіх змішаних, і всіх царів чужинців, Аскалон, Ґазу, Аккарон, останок Азоту,
Ти, що творив знамення й чудеса потужною рукою й чудеса в Египтї, та й по сей день твориш ув Ізраїлї і на всїх людях, й прославив своє імя по сей день;
(7) Ідумею, Моавітську землю, синів Аммона,
Ти вивів людей твоїх, Ізраїля, з землї Египецької при знаменах й чудесах, потужною рукою й простягнутою правицею і при страсї великім,
(8) царів Тиру, царів Сидону, царів, що на другому боці моря,
І дав їм сю землю, що її дати клявся батькам їх, — землю, текущу молоком і медом!
(9) Дедан, Теман, Рос і кожного обстриженого на своєму обличчі,
Вони ввійшли й взяли її в державу, та не слухали заповідей твоїх, і не ходили робом законів твоїх, не чинили того, що їм заповідав єси, і за те ти вдарив їх усїм лихолїттєм сим.
(10) і всіх змішаних, що осіли в пустелі,
Ось, облогові вали сягають аж до городу, щоб звоювати його; ось, притиснене мечем, голоднечею й моровою пошестю, подається місто в руки Халдеям, що його облягли; те, що ти говорив, те й спевнюється, як ти сам бачиш.
(11) і всіх царів Елама, і всіх царів персів,
А ти, Господи Боже, сказав менї: Купи собі поле за гроші та возьми сьвідків, тим часом як місто попадається в руки Халдеям!
(12) і всіх царів зі сходу, тих, що далеко, і тих, що близько, — кожного до свого брата, і всі царства, що на обличчі землі.
І надійшло слово Господнє до Еремії таке:
(13) І ти скажеш їм: Так сказав Господь Вседержитель: Пийте і сп’янійте! І виблюєте, і впадете, і не встанете від лиця меча, який Я посилаю посеред вас.
Ось, я — Господь, Бог усякого тїла, то ж у мене та було б що неможливе?
(14) І буде, коли не схочуть прийняти чашу з твоєї руки, щоб пити, то скажеш: Так сказав Господь: Неодмінно питимете [1]!
Тим же то так говорить Господь: От, я оддаю се місто Халдеям на поталу й в руки Навуходонозорові, цареві Вавилонському, й він звоює його,
(15) Бо в місті, в якому названо на ньому Моє Ім’я, Я починаю чинити зло, і ви жодним чином не очиститеся [2] , бо Я закличу меча на тих, що сидять на землі.
І Халдеї, що облягають його, вломляться й запалять місто й спалять його й доми, що на їх кришах приношено кадило Баалові та приносили ливні жертви чужим богам, щоб доводити мене до гнїву.
(16) І ти пророкуватимеш проти них ці слова, і скажеш: Господь заговорить з гори, Він видасть Свій голос зі Своєї святині. Він скаже слово проти місця Свого, і дадуть відповідь, наче збирачі винограду. І на тих, що сидять на землі,
Бо сини Ізраїля та сини Юдинї вже змолоду тілько зло чинили перед очима в мене; сини Ізраїля хиба тілько що гнївили мене виробами рук своїх, говорить Господь.
(17) приходить вигублення, на частину землі, бо в Господа суд з народами, Він судиться з кожним тілом, тож безбожні були видані під меч, — говорить Господь.
Хиба тілько на гнїв менї та на досаду мою стояло се місто з того часу, як його збудовано, та й по сей день, щоб я відкинув його од лиця мого
(18) Так сказав Господь: Ось приходить зло від народів на народ, і велика буря виходить з краю землі.
За все ледарство синів Ізрайлевих і синів Юдиних, що вони в гнїв менї коїли, — вони, царі їх, князї їх, сьвященники їх і пророки їх, і громадські мужі Ізраїлські й осадники Ерусалимські.
(19) І будуть ранені Господом Господнього дня від краю землі й аж до краю землі. Не будуть поховані, будуть за гній на обличчі землі.
Обернулись вони плечима до мене, а не лицем, та хоч я учив їх, учив від досьвітків, то вони не хотїли науки приймати.
(20) Закричіть, пастирі, і закличте! І бийтеся, овечі барани, бо виповнилися ваші дні до зарізу, і впадете так, як вибрані барани.
Ба й у храму, що його названо моїм імям, поставили вони гидоти свої і споганили його.
(21) І пропаде втеча від пастирів і спасіння від овечих баранів.
Вони позаводили висоти Баалові в долинї синів Енномових, щоб переводити через огонь сини свої й дочки свої в честь Молохові, чого я не приказував їм, та що менї й на думку не приходило, щоб вони коїли таку гидоту та Юду до гріха приводили.
(22) Голос крику пастирів і крик овечих баранів, бо Господь вигубив їхні пасовиська,
А все ж таки нинї, так говорить Господь, Бог Ізраїля, про се місто, що ви про його провадите: Мечем і голоднечею й моровою пошестю оддається се місто на поталу цареві Вавилонському, —
(23) і оселя миру пропаде з-перед обличчя гніву Мого обурення.
Ось, я позбіраю їх знов із усїх земель, куди їх повиганяв у мойму гнїву й палкій яростї моїй і великій досадї та й верну на се місце, і дам їм жити в безпецї.