Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сталося, що сьомого місяця прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Еласа, із царського роду, до Ґодолія в Массифу, а з ним — десять мужів, і там разом вони попоїли хліба.
Про Моаба так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Горе Неву-місту! воно спустошене буде; соромом окритий Киріятярим і звойований; та й Мизгав покриєсь стидом і в нїщо його обернуть. Замок високий обернено в посьміх!
І встав Ізмаїл і десятеро мужів, які з ним, і вбили Ґодолія, якого поставив цар Вавилону над землею,
Слава Моабова зникне навіки; Гесбону недолю готують: нумо, витратьмо його зміж народів! Та й ти, Мадмено, погибнеш; меч ійде за тобою.
і всіх юдеїв, що були з ним у Массифі, і всіх халдеїв, що там знайшлися.
Чути крик і з Оронаїму, і тут валять-опустошують страшно!
І сталося, що наступного дня після того, як він побив Ґодолію, і людина не взнала,
Стерто на порох Моаб, дїти його заридали.
то прийшли мужі з Сихему, і з Салиму, й і з Самарії, — вісімдесят мужів, зі зголеними бородами і роздертими плащами, які били себе в груди, а манаа [1] і ладан в їхніх руках, щоб внести до Господнього дому.
Від підходячих у гору в Лухит голосний плач роздається, від спускаючихся в низ із Оронаїму зачуває ворог риданнє по спустошенню.
І назустріч їм вийшов Ізмаїл. Вони йшли і плакали, а він сказав: Увійдіть до Ґодолія.
Утїкайте, рятуйте життє, наге, мізерне як та деревина серед пустинї.
І сталося, коли вони входили до середини міста, він їх порізав і кинув до криниці.
Ти вповав на вироби рук твоїх, на твої достатки; за те ж пійдеш в неволю, ти самий, й бовван твій Хамос разом із своїми сьвященниками та князями своїми.
І там знайшлося десятеро мужів, і вони сказали Ізмаїлові: Не вбивай нас, бо в нас є скарби в полі, пшениця і ячмінь, мед і олія! І він минув, і не вбив їх посеред їхніх братів.
Прийде пустошник на кожний ваш город, й нї одно місто не остане цїле; погибне долина, спустїє поділлє, як заповів Господь.
А криниця, до якої Ізмаїл кинув усіх, кого повбивав, це велика криниця, яку зробив цар Аса перед обличчям Вааси, царя Ізраїля. Її Ізмаїл наповнив убитими.
Дайте Моабові крила навтеки летїти; бо в городах його буде безлюддє, нїкому буде в них проживати!
Тож Ізмаїл відвернув увесь народ, що залишився в Массифі, і дочок царя, яких архімаґир підпорядкував Ґодолії, синові Ахікама, і пішов на другий бік синів Аммона.
Проклят, хто справу Господню справляв би байдужно, проклят, хто спиняв би меча його, кров проливати!
І почув Йоанан, син Кария, і всі володарі сили, що з ним, усе зло, яке зробив Ізмаїл.
Змалку жив Моаб у супокою, седїв на гущі своїй і не переливано його з посудини в другу посудину, його в неволю не займано зроду; тим то зоставався в йому й смак його, та й запах його не змінявся.
І вони повели все їхнє військо, і пішли воювати з ним, і знайшли його біля Великої води в Ґаваоні.
От же, говорить Господь, надходить час, що я пришлю до його переливачів, а вони переллють його, й опорожнять посуд його й глеки його порозбивають.
І сталося, коли весь народ, що з Ізмаїлом, побачив Йоанана і з ним — володарів сили,
І окриється соромом Моаб задля Хамоса, як окрився стидом дом Ізраїля задля Бетеля, — надїї своєї.
А Ізмаїл врятувався з вісьмома чоловіками і пішов до синів Аммона.
Нї! Моаб, наче вже опустошений, міста його, як би вже горіли, а вибрані молодики ваші, мов би на заріз пійшли, говорить Царь, — Господь Саваот імя його.
І взяв Йоанан та всі володарі сили, що з ним, усіх з решти народу, яких повернув від Ізмаїла, мужів сильних у війні, жінок, позосталих і євнухів, яких повернув із Ґаваона,
О, близька погибель Моабова, сквапно надходять злиднї його.
і вони пішли, і осіли в Ґавирот-Хамаамі, що біля Вифлеєму, щоб іти в Єгипет
Пожальтесь його, всї його сусїди, й усї, що знаєте імя його, заголосїте: Як се зломилось жезло сили, палиця слави!