Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Слово, що було до Єремії для всіх юдеїв, які живуть в Єгипті, та для тих, що перебувають в Маґдолі, у Тафні й в землі Патура, кажучи:
Так говорить Господь: Се я підійму проти Вавилону й живущих посеред його противників моїх бурний вітер.
Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Ви побачили все зло, яке Я навів на Єрусалим і на міста Юди, і ось вони опустілі від мешканців
І пошлю віяльників на Вавилон, а вони розвіють його й спустошать землю його, вони бо в час злиднїв нападуть на його з усїх боків.
через присутність їхнього зла, яке вчинили, щоб засмутити Мене, ідучи, аби приносити ладан іншим богам, яких ви не знали.
Нехай стрілець натягає лука супроти тих, що й собі ж натягають лука та величаються зброєю своєю; не щадїте молодиків його, вигублюйте все військо його.
І Я посилав до вас Моїх рабів-пророків вдосвіта і посилав, кажучи: Не чиніть це гидке діло, яке Я зненавидів!
Нехай падуть побиті на землї Халдейській, а поранені — по улицях її.
Та вони не послухалися і не нахилили своє вухо, щоб відвернутися від їхнього зла, щоб не приносити ладан іншим богам.
Не покинув бо вдовою Бог, Господь Саваот, Ізраїля й Юду, хоч їх земля повна провин проти Сьвятого Ізрайлевого.
І Мій гнів, і Моя лють упали, і запалало в містах Юди та поза Єрусалимом, і були на спустошення та на непрохідність аж до цього дня.
Втїкайте з посеред Вавилону й рятуй кожне душу свою, щоб і вам не погибнути за беззаконство його; се бо година помсти Господньої, — він віддає йому заплату його.
І тепер так сказав Господь Вседержитель: Чому ви чините велике зло проти ваших душ, щоб вирубати у вас чоловіка і жінку, немовля і дитину з-посеред Юди, щоб не залишився у вас ніхто,
Золотим кубком був Вавилон у руцї Господнїй, впивалась із його вся земля; народи пили з його й метались, мов біснуваті.
аби засмутити Мене ділами ваших рук, приносити ладан іншим богам у єгипетській землі, до якої ви ввійшли, щоб там поселитися, щоб ви були відтяті, щоб ви стали прокляттям і погордою між народами землі?
Несподївано впаде Вавилон та й розібється; голосїте по йому, дайте балзаму на рани його, — може позагоюються.
Невже ви забули зло ваших батьків і зло царів Юди, і зло ваших володарів, і зло ваших жінок, яке вони робили в землі Юди та поза Єрусалимом?
Гоїли ми Вавилона, та він не вигоївся. — Покиньте ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дойшов до неба й сягонув аж за хмари.
І не спинилися аж до цього дня, і не сприйняли Моїх приписів, які Я дав перед обличчям їхніх батьків!
Вивів Господь на сьвітло нашу справедливу справу; ходїмо й звістїмо на Сионї дїло Господа, Бога нашого.
Через це так сказав Господь: Ось Я ставлю Моє обличчя,
Гостріте стріли, наповнюйте сагайдаки; Господь підпалив завзяттє царів Мидійських, задумав бо проти Вавилону, його затратити, — се помста Господня, помста за храм його.
щоб вигубити всіх з решти, що в Єгипті, і впадуть від меча, і зникнуть від голоду, від малого аж до великого, і будуть на зневагу та на знищення й на прокляття.
Підійміте стяга проти мурів Вавилонських, побільшіте чату, приготуйте засїди, бо, що Господь задумав, те все так учинить, як виповів на осадників Вавилонських.
І навідаюся до тих, що перебувають в Єгипті, як Я навідався і до Єрусалима мечем і голодом,
О, ти, що живеш над великими водами, багатий на скарби! прийшов кінець твій, — міра захланностї твоєї!
і не буде того, хто спасається, — жодного з решти Юди, хто мешкає в єгипетській землі, щоб повернутися в землю Юди, на яку вони надіються своїми душами, аби туди повернутися. Не повернетесь, окрім хіба тих, що врятувалися!
Господь сил небесних поклявся собою самим: Правду кажу, що сповню тебе людьми, мов сараною, й підіймуть боєвий крик проти тебе.
І відповіли Єремії всі мужі, які знали, що їхні жінки приносять ладан іншим богам, і всі жінки, і великий збір, і весь народ, — ті, що сиділи в єгипетській землі в Патурі, кажучи:
Він сотворив землю силою своєю, утвердив круг земний премудростю своєю й розпростер небеса розумом своїм;
Слово, яке ти сказав нам Іменем Господа, не послухаємося тебе,
На його громовий голос шумлять води з хмар, а ті хмари приводить він від кінцїв землї; творить блискавицї серед дощу, й випускає вітри з запасних сховищ своїх.
бо ми неодмінно виконаємо [1] кожне слово, яке вийде з наших уст, щоб приносити ладан цариці неба і приносити їй жертви виливання, — як і робили ми, і наші батьки, і наші царі, і наші володарі в містах Юди та поза Єрусалимом, — і ми наситилися хлібами, і нам було добре, і ми не знали зла.
Безумним виявлює себе кожен чоловік у свойму знаннї, і кожний плавильник соромить себе бовваном своїм, бо бовван, — се лож, і нема в йому духа.
А коли ми перестали приносити ладан цариці неба, то ми всі стали нечисленними, — зникли від меча та від голоду.
Се пуста мана, робота облуду; в день караючих їх навідин вони зникнуть.
І коли ми приносили ладан цариці неба і звершували для неї жертви виливання, то хіба ми робили без відома наших мужів для неї коржі й приносили їй жертви виливання?
Не такий, як їх, пай Яковів; бо його Бог — се творець усього, а Ізраїль — се жезло царства його; Господь сил небесних — імя його.
І сказав Єремія всьому народові, сильним і жінкам, і всьому народові, що відповідали йому слова, кажучи:
Ти в мене — молот, знаряд воєнний; тобою я побивав народи; тобою розбивав царства;
Хіба Господь не згадав ладан, який ви приносили в містах Юди і поза Єрусалимом, ви і ваші батьки, і ваші царі, і ваші володарі, і народ землі, і йому прийшло на серце?
Тобою я вбивав коня і їздеця його й тобою розторощував колесницю і візника її;
І Господь більше не зміг терпіти від присутності зла ваших діл від гидот, які ви робили, і ваша земля стала спустошеною, непрохідною і проклятою до цього дня
Тобою вбивав я чоловіка й жінку; тобою вбивав старого й молодого; тобою вбивав молодика й дївицю;
від присутності того, що ви приносили ладан, і того, що ви грішили проти Господа, і ви не послухалися Господнього голосу, і не ходили за Його приписами та в Його законі й у Його свідченнях, і вас захопило це зло.
Тобою вбивав я пастуха й стадо його; тобою вбивав ратая й супруг волів його, тобою вбивав намісників і міських начальників.
І сказав Єремія народові та жінкам: Послухайте слово Господа.
Тепер же відплачу Вавилонові й усїм осадникам Халдейським за все зло, що вони заподїяли Сионові в очах ваших, говорить Господь.
Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Ви, жінки, сказали вашими устами і сповнили вашими руками, кажучи: Ми неухильно виконуватимемо [2] наші прославляння, які ми визнавали, щоб приносити ладан цариці неба і виливати їй жертви виливання. Ви справді залишилися [3]вірними своїм прославлянням і дійсно виконали [4]їх.
Се я (став) проти тебе, ти (горда) горо пагубна, говорить Господь, що вигублюєш і заражуєш усю землю; я простягну на тебе руку мою, й скину тебе зо скелї та й зроблю тебе горою, до нага обгорілою.
Через це послухайте Господнє слово, весь Юдо, ви, що перебуваєте в єгипетській землі: Ось Я поклявся Моїм великим Іменем, — сказав Господь, — якщо ще буде Моє Ім’я в устах усього Юди, щоб сказати в усій єгипетській землі: Живе Господь!
З тебе не можна буде взяти й каменя вуглового, нї каменя на підвалину; ти будеш вічним безлюддєм, говорить Господь.
Бо ось Я чуваю над ними, щоб їм заподіяти зло і не вчинити добро, і зникатиме весь Юда, ті, що живуть в єгипетській землі, від меча і від голоду, аж доки не зникнуть.
Виставте ж хоругву воєнну в землях; трубіте в труби між народами; вворужте проти його народи; поскликайте на його царства: Арарацькі, Минїйські, Аскеназькі; настановіть гетьманів проти його; наведїть коней, як жалючої сарани.
А ті, що врятуються від меча, повернуться в землю Юди малі числом, і решта з Юди, ті, що є в єгипетській землі, щоб там жити, пізнають, чиє останнє слово.
Узброїте проти його народи, царів Мідиї, намісників її, старшини міські, й усю підневолену їй землю.
І це вам знак, що Я навідаюся до вас на зло, —
Нехай затруситься й затремтить земля; бо спевняться на Вавилонї задуми Господнї, щоб повернути Вавилона в пустиню безлюдну.
так сказав Господь, — ось Я даю Уарфрия, царя Єгипту, у руки його ворога та в руки тих, що шукають його душу, — так, як Я дав Седекію, царя Юди, у руки Навуходоносора, царя Вавилону, його ворога, і того, хто шукав його душі.
Невміраки Вавилонські позрікались воюватись, седять без дїла по твердинях своїх, вичерпалась сила в них, побабіли; осади їх попалені, засови їх поламані.
(31) Слово, яке пророк Єремія сказав Варухові, синові Нирія, коли він записав ці слова в книзі з уст Єремії в четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя Юди.
Біжить гонець зустріч другому гонцеві, посел зустріч послові, щоб сповістити цареві Вавилонському, що город його від кінця до кінця опановано;
(32) Так сказав Господь про тебе, Варуше:
І броди позахоплювано, й трощу по багнах повипалювано, й військові люде в перестраху.
(33) Тому що ти сказав: Горе мені, горе мені, бо Господь додав клопіт до мого труду, я спав зі стогоном, я не знайшов спочинку,
Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Дочка Вавилонська — мов тік під молотьбу; за малий час настануть жнива її.
(34) скажи йому: Так сказав Господь: Ось тих, кого Я збудував, Я нищу, і яких Я насадив, Я виполюю.
Навуходонозор, царь Вавилонський, пожерав мене й гриз мене; він зробив із мене порожню посудину; він проковтнув мене, мов той смок; наповнив роскошами моїми своє черево, вигнав мене.
(35) А ти шукаєш для себе великого. Ти не шукай, бо ось Я наводжу зло на всяке тіло, — говорить Господь, — і дам твою душу, як знахідку в кожному місці, куди лиш підеш туди!
Зневага моя й тїло моє — на Вавилонї, промовляє осадництво Сионове, й кров моя — на осадниках Вавилонських, каже Ерусалим.