Переклад Турконяка

New King James Version

Я — людина, яка бачить бідноту в палиці Його гніву.

1

The Prophet’s Anguish and Hope

I am the man who has seen affliction by the rod of His wrath.

2

Він мене схопив і привів до темряви, а не до світла,

2

He has led me and made me walk
In darkness and not in light.

3

лише на мене повернулася Його рука весь день.

3

Surely He has turned His hand against me
Time and time again throughout the day.

4

Зістарилось моє тіло і моя шкіра, Він розбив мої кості.

4

He has aged my flesh and my skin,
And broken my bones.

5

Він понабудовував проти мене, і Він оточив мою голову, і навів злидні,

5

He has besieged me
And surrounded me with bitterness and [a]woe.

6

посадив мене в темряві, як мертвих віку.

6

He has set me in dark places
Like the dead of long ago.

7

Він понабудовував проти мене, і я не вийду, — тяжкими зробив мої мідні окови.

7

He has hedged me in so that I cannot get out;
He has made my chain heavy.

8

І хоч я закричу, і голосно кликатиму, Він відгородив мою молитву.

8

Even when I cry and shout,
He shuts out my prayer.

9

Він забудував мої дороги, загородив мої стежки, Він на мене навів тривогу.

9

He has blocked my ways with hewn stone;
He has made my paths crooked.

10

Він для мене — ведмідь, який полює, лев у схованці.

10

He has been to me a bear lying in wait,
Like a lion in [b]ambush.

11

Він переслідував мене, того, що відступив, і зупинив мене, поставив мене знищеним.

11

He has turned aside my ways and torn me in pieces;
He has made me desolate.

12

Він натягнув Свій лук і поставив мене, як ціль для стріли.

12

He has bent His bow
And set me up as a target for the arrow.

13

Він увів у мої нирки синів свого сагайдака.

13

He has caused the [c]arrows of His quiver
To pierce my [d]loins.

14

Я став кпинами для всього мого народу, піснею для них увесь день.

14

I have become the ridicule of all my people —
Their taunting song all the day.

15

Він наситив мене гіркотою, напоїв мене жовчю.

15

He has filled me with bitterness,
He has made me drink wormwood.

16

І вибив мої зуби камінцем, наситив мене попелом.

16

He has also broken my teeth with gravel,
And [e]covered me with ashes.

17

І відсторонив від миру мою душу, — я забув про добро,

17

You have moved my soul far from peace;
I have forgotten [f]prosperity.

18

тож я сказав: Пропала моя перемога і моя надія від Господа.

18

And I said, “My strength and my hope
Have perished from the Lord.”

19

Я загадав через мою убогість і моє переслідування, — гіркота і жовч

19

Remember my affliction and roaming,
The wormwood and the [g]gall.

20

згадається, і надокучить мені моя душа.

20

My soul still remembers
And [h]sinks within me.

21

Це постановлю у своєму серці, через це терпітиму.

21

This I recall to my mind,
Therefore I have hope.

22

Through the Lord’s mercies we are not consumed,
Because His compassions fail not.

23

They are new every morning;
Great is Your faithfulness.

24

“The Lord is my portion,” says my soul,
“Therefore I hope in Him!”

25

Господь добрий для тих, що Його очікують, — для душі, яка Його шукатиме.

25

The Lord is good to those who wait for Him,
To the soul who seeks Him.

26

Добре терпеливо чекати на Господнє спасіння і мовчати.

26

It is good that one should hope and wait quietly
For the salvation of the Lord.

27

Добре людині, коли візьме ярмо у своїй молодості,

27

It is good for a man to bear
The yoke in his youth.

28

сяде на самоті й мовчатиме, бо Він узяв на себе.

28

Let him sit alone and keep silent,
Because God has laid it on him;

29

Let him put his mouth in the dust —
There may yet be hope.

30

Підставить щоку тому, хто його б’є, насититься впокоренням,

30

Let him give his cheek to the one who strikes him,
And be full of reproach.

31

бо Господь не відкине навіки.

31

For the Lord will not cast off forever.

32

Бо Хто впокорив, змилосердиться за великим числом Свого милосердя.

32

Though He causes grief,
Yet He will show compassion
According to the multitude of His mercies.

33

Адже Він не відповів від Свого серця і впокорив людських синів.

33

For He does not afflict [i]willingly,
Nor grieve the children of men.

34

Щоби впокорити під Його ногами всіх в’язнів землі,

34

To crush under one’s feet
All the prisoners of the earth,

35

аби відхилити суд людини перед обличчям Всевишнього,

35

To turn aside the justice due a man
Before the face of the Most High,

36

щоб засудити людину, коли її судить, — хіба Господь не побачив?

36

Or subvert a man in his cause —
The Lord does not approve.

37

Хто так сказав, і сталося, чи Господь не заповів?

37

Who is he who speaks and it comes to pass,
When the Lord has not commanded it?

38

Хіба з уст Всевишнього вийде зло і добро?

38

Is it not from the mouth of the Most High
That woe and well-being proceed?

39

Чому нарікає людина, живучи, — чоловік за свої гріхи?

39

Why should a living man [j]complain,
A man for the punishment of his sins?

40

Наша дорога розвідана і досліджена, тож повернімося до Господа!

40

Let us search out and examine our ways,
And turn back to the Lord;

41

Піднімімо наші серця до Всевишнього — на руках до неба.

41

Let us lift our hearts and hands
To God in heaven.

42

Ми згрішили, ми були безбожні, і ми засмутили, і Ти не помилував.

42

We have transgressed and rebelled;
You have not pardoned.

43

Ти навідався в гніві, і Ти нас відігнав. Ти вигубив, Ти не пощадив.

43

You have covered Yourself with anger
And pursued us;
You have slain and not pitied.

44

Ти покрив Себе хмарою через молитву,

44

You have covered Yourself with a cloud,
That prayer should not pass through.

45

щоб схилити мене і відкинути; Ти нас поставив посеред народів.

45

You have made us an offscouring and refuse
In the midst of the peoples.

46

Проти нас відкрили свої уста всі наші вороги.

46

All our enemies
Have opened their mouths against us.

47

Нас охопив страх і жах, збудження і знищення.

47

Fear and a snare have come upon us,
Desolation and destruction.

48

Моє око виведе потоки води над побиттям дочки мого народу.

48

My eyes overflow with rivers of water
For the destruction of the daughter of my people.

49

Моє око втопилося, тож не замовчу, щоб не було спочинку,

49

My eyes flow and do not cease,
Without interruption,

50

аж доки Господь з неба не нахилиться і не побачить!

50

Till the Lord from heaven
Looks down and sees.

51

Моє око нагромаджує на мою душу за всіх дочок міста.

51

My eyes bring suffering to my soul
Because of all the daughters of my city.

52

Мої вороги заповзялися полювати [1] на мене без підстави, як на горобця,

52

My enemies without cause
Hunted me down like a bird.

53

убили в ставі моє життя і поставили на мене камінь, —

53

They [k]silenced my life in the pit
And threw [l]stones at me.

54

полилася вода на мою голову. Я сказав: Я відкинений.

54

The waters flowed over my head;
I said, “I am cut off!”

55

Господи, я закликав Твоє Ім’я з глибокого ставу.

55

I called on Your name, O Lord,
From the lowest pit.

56

Ти почув мій голос, не сховай Твоїх вух від моєї молитви.

56

You have heard my voice:
“Do not hide Your ear
From my sighing, from my cry for help.”

57

Ти наблизився для допомоги мені в день, в який я закликав до Тебе. Ти мені сказав: Не бійся!

57

You drew near on the day I called on You,
And said, “Do not fear!”

58

Господи, ти розсудив суди моєї душі, — Ти визволив моє життя!

58

O Lord, You have pleaded the case for my soul;
You have redeemed my life.

59

Господи, Ти побачив мої тривоги, Ти відсудив мій суд.

59

O Lord, You have seen [m]how I am wronged;
Judge my case.

60

Ти побачив увесь їхній суд, усі їхні задуми щодо мене.

60

You have seen all their vengeance,
All their schemes against me.

61

Ти почув їхню погорду, усі їхні задуми проти мене,

61

You have heard their reproach, O Lord,
All their schemes against me,

62

уста тих, що повстали, — проти мене, і їхні намагання проти мене весь день.

62

The lips of my enemies
And their whispering against me all the day.

63

Поглянь на їхнє сидіння і їхнє вставання. Я — їхня пісня.

63

Look at their sitting down and their rising up;
I am their taunting song.

64

Господи, віддаси їм відплату, за ділами їхніх рук,

64

Repay them, O Lord,
According to the work of their hands.

65

віддаси їм охорону серця! Твоє лихо для них, —

65

Give them [n]a veiled heart;
Your curse be upon them!

66

Ти переслідуватимеш у гніві та вигубиш їх під небом, Господи!

66

In Your anger,
Pursue and destroy them
From under the heavens of the Lord.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Плач Єремії 3

Lamentations 3