Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Я — людина, яка бачить бідноту в палиці Його гніву.
Я, человек, который много горя видел. Господь нас жезлом бил.
Він мене схопив і привів до темряви, а не до світла,
Господь меня повёл и ввёл во тьму, туда, где свет не виден.
лише на мене повернулася Його рука весь день.
Против меня Господь обратился и весь день обращает руку Свою.
Зістарилось моє тіло і моя шкіра, Він розбив мої кості.
Он кожу и плоть мою состарил, и кости сокрушил мои.
Він понабудовував проти мене, і Він оточив мою голову, і навів злидні,
Господь меня огородил и окружил со всех сторон горечью и бедами.
посадив мене в темряві, як мертвих віку.
Он в темноте меня сидеть заставил, как будто я давно уж мёртвым был.
Він понабудовував проти мене, і я не вийду, — тяжкими зробив мої мідні окови.
Он запер меня, чтобы выйти я не мог. Тяжёлые оковы на меня надел.
І хоч я закричу, і голосно кликатиму, Він відгородив мою молитву.
И если я взываю и о помощи молю, не слышит Он мою молитву.
Він забудував мої дороги, загородив мої стежки, Він на мене навів тривогу.
Камнями засыпал Он мои дороги. Пути Он искривил мои.
Він для мене — ведмідь, який полює, лев у схованці.
Господь стал, как медведь, готовый на меня напасть. Он стал, как лев в засаде.
Він переслідував мене, того, що відступив, і зупинив мене, поставив мене знищеним.
Увёл меня Господь с дороги и, разорвав меня на части, уничтожил.
Він натягнув Свій лук і поставив мене, як ціль для стріли.
Он лук Свой натянул, и сделал Он меня для стрел Своих мишенью.
Він увів у мої нирки синів свого сагайдака.
Он выстрелил в живот мне. Пускал в меня Он стрелами Своими.
Я став кпинами для всього мого народу, піснею для них увесь день.
И для народа своего посмешищем я стал, весь день он надо мной смеётся в своих песнях.
Він наситив мене гіркотою, напоїв мене жовчю.
Господь мне выпить этот яд дал. Напитком этим горьким Он меня пресытил.
І вибив мої зуби камінцем, наситив мене попелом.
Господь толкнул меня зубами в камни. Он в грязь меня поверг.
І відсторонив від миру мою душу, — я забув про добро,
Я думал, что мир не обрести мне больше никогда, и о хорошем я забыл.
тож я сказав: Пропала моя перемога і моя надія від Господа.
И я себе сказал: "Надежды больше нет, что мне Господь поможет".
Я загадав через мою убогість і моє переслідування, — гіркота і жовч
Помни, Господи, о моём страдании, нет мне пристанища, о горьком яде, который Ты мне дал.
згадається, і надокучить мені моя душа.
Я помню хорошо все свои беды. Душа моя подавлена во мне.
Це постановлю у своєму серці, через це терпітиму.
Но думаю тогда я о другом и зиждится надежда. Я уповаю:
"Бесконечна Господа любовь и доброта. Неиссякаемо Его милосердие.
Они каждое утро обновляются. Велика верность Твоя, Господи".
Я говорю себе: "Господь — моя доля, поэтому надеяться я буду".
Господь добрий для тих, що Його очікують, — для душі, яка Його шукатиме.
Господь к тем добр, кто уповает на Него. Господь к тем добр, кто Его ищет.
Добре терпеливо чекати на Господнє спасіння і мовчати.
Благо тому, кто терпеливо ждёт спасения от Господа.
Добре людині, коли візьме ярмо у своїй молодості,
Благо человеку, с юных лет Господа ярмо несущему.
сяде на самоті й мовчатиме, бо Він узяв на себе.
Сидеть в уединении он должен молча, ибо Господь наложил на него ярмо.
И кланяться он должен Господу до самой земли лицом: может быть, ещё есть надежда.
Підставить щоку тому, хто його б’є, насититься впокоренням,
Пусть он подставит щёку тому, кто бьёт его. Он оскорблять себя позволить людям должен.
Бо Хто впокорив, змилосердиться за великим числом Свого милосердя.
Господь наказывает, но Он и милосерден из-за любви и доброты Своей великой.
Адже Він не відповів від Свого серця і впокорив людських синів.
Господь наказывать не хочет, несчастными людей не любит делать Он.
Щоби впокорити під Його ногами всіх в’язнів землі,
Не любит Он, чтоб кто-то ногами своими всех пленников земли топтал.
аби відхилити суд людини перед обличчям Всевишнього,
Не любит Он, чтоб кто-то несправедливым был к другому пред Всевышним,
щоб засудити людину, коли її судить, — хіба Господь не побачив?
и чтоб один обманывал другого. Не любит это всё Господь.
Хто так сказав, і сталося, чи Господь не заповів?
Никто не может сделать так, чтобы сказанное им свершилось, если не будет на то воли Господа.
Хіба з уст Всевишнього вийде зло і добро?
Всевышний издаёт указы, чтобы хорошему быть и плохому.
Чому нарікає людина, живучи, — чоловік за свої гріхи?
Когда Господь наказывает за грехи, никто из живущих не должен сетовать.
Наша дорога розвідана і досліджена, тож повернімося до Господа!
Посмотрим и проверим, каким путём мы шли, и к Господу потом вернёмся.
Піднімімо наші серця до Всевишнього — на руках до неба.
Вознесём сердца наши и руки к Богу на небесах и скажем:
Ми згрішили, ми були безбожні, і ми засмутили, і Ти не помилував.
"Мы согрешили и упрямы были. Поэтому Ты не простил нас.
Ти навідався в гніві, і Ти нас відігнав. Ти вигубив, Ти не пощадив.
Ты покрыл Себя гневом и преследовал нас. Ты нас убивал без пощады!
Ти покрив Себе хмарою через молитву,
Ты закрыл Себя облаком, чтобы наши молитвы к Тебе не дошли.
щоб схилити мене і відкинути; Ти нас поставив посеред народів.
Ты сделал нас грязью и сором среди других народов.
Нас охопив страх і жах, збудження і знищення.
Мы в ужасе были, упав в яму, страдали от разорения и опустошения".
Моє око виведе потоки води над побиттям дочки мого народу.
Слезы из глаз моих текут ручьём. Над гибелью народа своего я плачу!
Моє око втопилося, тож не замовчу, щоб не було спочинку,
Слезы мои текут потоком! Глаза не перестанут изливаться,
аж доки Господь з неба не нахилиться і не побачить!
пока Ты, Господи, вниз не посмотришь и не увидишь нас с небес!
Моє око нагромаджує на мою душу за всіх дочок міста.
Глаза мои меня печалят, когда я вижу, что происходит с девушками в городе моём.
Мої вороги заповзялися полювати [1] на мене без підстави, як на горобця,
Те люди были мне врагами без причины. Но как за птичкой, они охотились за мной.
убили в ставі моє життя і поставили на мене камінь, —
Они меня повергли в яму, когда я был ещё живой, и закидали меня камнями.
полилася вода на мою голову. Я сказав: Я відкинений.
Воды сомкнулись у меня над головой, и я подумал, что мне пришёл конец.
Господи, я закликав Твоє Ім’я з глибокого ставу.
Я к имени взывал Твоему, Господи, имя Твоё призывал со дна ямы.
Ти почув мій голос, не сховай Твоїх вух від моєї молитви.
Ты слышал голос мой и уши не закрыл Свои, не отказался Ты спасти меня.
Ти наблизився для допомоги мені в день, в який я закликав до Тебе. Ти мені сказав: Не бійся!
Ты подошёл ко мне, когда Тебя я звал. Ты мне сказал: "Не бойся".
Господи, ти розсудив суди моєї душі, — Ти визволив моє життя!
Меня, Господь, Ты оправдал. Ты жизнь мою вернул мне.
Господи, Ти побачив мої тривоги, Ти відсудив мій суд.
Ты видел моё горе, Господи, рассуди же дело моё.
Ти побачив увесь їхній суд, усі їхні задуми щодо мене.
Ты видел, как враги мне причиняли зло. Ты видел их замыслы против меня.
Ти почув їхню погорду, усі їхні задуми проти мене,
Ты оскорбления их слышал, Господи. Ты слышал все их злые замыслы против меня.
уста тих, що повстали, — проти мене, і їхні намагання проти мене весь день.
Всегда против меня и думы и слова врагов моих.
Поглянь на їхнє сидіння і їхнє вставання. Я — їхня пісня.
Когда они сидят, когда они встают, смотри, как надо мной они смеются!
віддаси їм охорону серця! Твоє лихо для них, —
Помрачи сердца их! Проклятие Своё пошли на них!