Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Вісімнадцятого року цар Навуходоносор зробив золоту статую. Її висота — шістдесят ліктів, її ширина — шість ліктів, і він її поставив на рівнині Деїр в країні Вавилону.
Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.
І він послав зібрати володарів, полководців і місцевих правителів, керівників, тиранів і тих, що під владою, і всіх володарів країн, щоб прийшли на обновлення статуї, яку встановив цар Навуходоносор.
І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
І зібралися місцеві правителі, володарі, полководці, керівники, великі тирани, — ті, що під владою, і всі володарі країн на посвячення статуї, яку встановив цар Навуходоносор, і вони стали перед статуєю, яку встановив Навуходоносор.
І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.
І вісник закричав гучно: До вас говориться, народи, племена, язики!
Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено:
В якій лиш годині почуєте голос труби, сопілки та гусел, самвики і псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів, упавши, поклоніться золотій статуї, яку поставив цар Навуходоносор!
Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
А хто тільки, упавши, не поклониться, то тієї ж години буде кинутий у вогняну палаючу піч!
А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»
І сталося, коли народи почули голос труби, сопілки і гусел, самвики і псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів, то всі народи, племена, язики, упавши, поклонилися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоносор.
Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
Тоді підійшли мужі-халдеї і звинуватили юдеїв
Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв.
перед царем Навуходоносором: Царю, живи навіки!
Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!
Ти, царю, постановив припис, щоб кожну людину, яка лише почує голос труби сопілки і гусел, самвики, псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів,
Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;
і, упавши, не поклониться золотій подобі, кинути у вогняну палаючу піч.
а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.
Є мужі Юдеї, яких ти поставив над справами країни Вавилону, Седрах, Місах, Авденаґо, ті мужі не послухалися, твого припису, царю! Вони не служать твоїм богам і не поклоняються золотій статуї, яку ти поставив!
Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю — Седрах, Мисах та Авденаго, — ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»
Тоді Навуходоносор у гніві та люті сказав привести Седраха, Місаха і Авденаґо, і вони були приведені до царя.
Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.
Навуходоносор відповів і сказав їм: Чи справді, Седрах, Місах, Авденаґо, ви не служите моїм богам і не поклоняєтеся золотій статуї, яку я поставив?
Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?
Тож тепер, якщо ви готові, як тільки почуєте голос труби сопілки і гусел, самвики, псалтиря в співзвучності всякого роду музичних інструментів, упавши, поклоніться статуї, яку я зробив! Якщо ж не поклонитеся, тієї години будете вкинені у вогняну палаючу піч. І хто є Бог, Який вас вирве з моїх рук?
Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити — гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»
А Седрах, Місах, Авденаґо відповіли, кажучи цареві Навуходоносорові: Ми не маємо потреби тобі відповідати на це слово.
Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.
Бо є Бог, Якому ми служимо, Він сильний вирвати нас з палаючої вогняної печі, тож Він врятує нас з твоїх рук, царю!
Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,
Якщо ж ні, нехай тобі буде відомо, царю, що ми не служитимемо твоїм богам і золотій статуї, яку ти поставив, не поклонимося!
а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»
Тоді Навуходоносор сповнився гнівом, і вигляд його обличчя змінився проти Седраха, Місаха і Авденаґо, і він сказав розпалити піч усемеро, аж доки не розгориться до кінця.
Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,
А мужам, міцним силою, сказав Седраха, Місаха і Авденаґо, зв’язавши, кинути у вогняну палаючу піч.
і наказав найдужчим мужам із свого війська зв'язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.
Тоді ті мужі були зв’язані в їхніх шароварах, з тіарами та уборами і в їхньому одязі, і були вкинені всередину палаючої вогняної печі.
І зараз же їх зв'язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.
Тому що слово царя перемогло, а піч була дуже розпалена.
Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум'я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго.
І ці три, Седрах, Місах і Авденаґо, упали зв’язаними посеред палаючої вогняної печі.
Ці ж троє мужів — Седрах, Мисах та Авденаго — впали в піч, розпалену вогнем, зв'язані.
[1] І вони ходили посеред полум’я, оспівуючи Бога і благословляючи Господа.
І ходили вони серед полум'я, хваливши Бога й благословивши Господа.
Уставши, Азарія так помолився, і відкривши свої уста посеред вогню, сказав:
Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:
Благословенний є Ти, Господи, Боже наших батьків, і гідний похвали, і Твоє Ім’я гідне прославлення навіки,
«Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім'я твоє преславне на всі віки;
бо Ти є праведний в усьому, що Ти нам зробив, і всі Твої діла правдиві, а Твої дороги правильні, і всі Твої суди правдиві.
бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі — правдиві.
І Ти вчинив суди праведності за всім, що Ти навів на нас і на святе місто наших батьків — Єрусалим, бо за правдою і судом Ти все це навів через наші гріхи.
Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.
Адже ми згрішили, і ми були неправедні, бо ми відступили від Тебе, і ми згрішили в усьому, і ми не послухалися Твоїх заповідей,
Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.
і ми не зберігали їх, і не зробили так, як Ти нам заповів, щоб нам було добре.
Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.
І все, що Ти на нас навів, і все, що Ти нам зробив, за праведним судом Ти зробив,
І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, — ти присудом учинив правдивим.
і Ти передав нас в руки беззаконних ворогів, ненависних відступників і неправедного та найгіршого на всій землі царя.
Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.
І тепер немає нам як відкрити уста, сором і погорда сталася Твоїм рабам, — тим, що Тебе вшановують.
І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.
Не видай нас до кінця через Твоє Ім’я і не знищ Твого завіту,
Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.
і не віддали від нас Твоє милосердя, через Авраама, улюбленого Тобою, і через Ісаака, Твого раба, й Ізраїля, Твого святого,
Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого,
яким Ти сказав їм, кажучи, що помножиш їхнє насіння, як зірок неба і як піску, що на березі моря.
яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.
Бо, Владико, ми стали малими понад усі народи, і ми сьогодні є впокорені в усій землі через наш гріх,
О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.
і в цей час немає володаря, пророка і вождя, ні всепалення, ні жертви, ні приносу, ні кадила, ні місця, щоб принести дар перед Тобою і знайти милосердя.
Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.
Але побитою душею і прибитим духом будемо прийняті, як з жертвами баранів і биків, і як з десятьма тисячами годованих ягнят.
Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,
Такою нехай буде наша жертва сьогодні перед Тобою і звершеними зроби нас за Тобою, бо не буде сорому тим, що на Тебе надіються.
так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.
І тепер ми йдемо за Тобою всім серцем, боїмося Тебе і шукаємо Твого обличчя, не застидай нас,
І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо — не сороми ж нас!
але зроби з нами за Твоїм уподобанням і за безліччю Твоєї милості,
Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.
і вирви нас за Твоїми подиву гідними ділами, і дай славу Твоєму Імені, Господи!
Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!
І хай засоромляться всі, що виказують зло Твоїм рабам, і хай застидаються всієї сили і влади, і їхня сила нехай буде розбита.
Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб'ється їхня сила!
Хай пізнають, що Ти є Господь Бог, єдиний і славний по всьому всесвіту.
Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»
А ті слуги царя, що їх укинули, не переставали, розпалюючи піч нафтою, смолою, хмизом і галузками.
Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,
І полум’я розносилося поза піч на сорок дев’ять ліктів,
так що полум'я піднялось на 49 ліктів поверх печі,
і воно обійшло та спалило з халдеїв тих, кого знайшло довкола печі.
і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.
А Господній ангел зійшов разом до тих, що з Азарією, у піч, і вигнав полум’я вогню з печі,
Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі
і зробив середину печі, наче дух роси, що шипить, і до них зовсім не доторкнувся вогонь, він не спричинив болю і не дошкуляв їм.
і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.
Тоді троє, наче з одних уст, співали, прославляли і благословили Бога в печі, кажучи:
Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:
Благословенний Ти, Господи, Боже наших батьків, і хвали гідний та гідний прославляння навіки, і благословенне святе Ім’я Твоєї слави, і гідне похвали, і гідне прославляння навіки!
«Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім'я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.
Благословенний Ти в храмі Твоєї святої слави і гідний оспівування, і преславний навіки.
Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.
Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.
Благословенний Ти, що наглядаєш над глибинами, що сидиш на херувимах, і гідний похвали і гідний прославляння навіки. 54 Благословенний Ти на престолі Твого царства і гідний оспівування, і гідний прославляння навіки.
Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.
Благословенний Ти на небозводі й гідний оспівування, і гідний прославляння навіки.
Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.
Усі Господні діла, благословіть Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.
Благословіть, небеса, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 58 Благословіть, Господні ангели, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, усі води, що над небом, Господа. Оспівуйте і прославляйте Його навіки.
Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, усі сили, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, сонце і місяцю, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, небесні зірки, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки.
Благословіть, усякий дощ і роса, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, усі духи, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, вогонь і спека, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, зима і спека, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, роси й інеї, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, ночі і дні, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, світло і темрява, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 69 Благословіть, мороз і холод, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 70 Благословіть, морози і сніги, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, блискавки і хмари, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки.
Нехай земля благословить Господа! Нехай оспівує і прославляє Його навіки!
Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.
Благословіть, гори і горби, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, усе, що росте на землі, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки.
Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, моря і ріки, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки! 77 Благословіть, джерела, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, кити і все, що рухається у водах, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, усі птахи неба, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, усі звірі й худоба, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, людські сини, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, ви, Ізраїль, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, Господні священики, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть Господні раби, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, духи і душі праведних, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, побожні та покірні серцем, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки!
Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.
Благословіть, Ананіє, Азаріє, Місаїле, Господа! Оспівуйте і прославляйте Його навіки, бо Він вирвав нас з аду і спас нас з руки смерті, визволив нас з-посеред печі, що горить полум’ям, і вирвав нас з-посеред вогню.
Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.
Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.
Благословіть, усі, що вшановуєте Господа, Бога богів! Оспівуйте і прославляйте, бо Його милосердя навіки!
Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»
І Навуходоносор почув, як вони співали, і здивувався, швидко встав і сказав своїм вельможам: Хіба ми не кинули зв’язаними трьох мужів до середини вогню? І сказали цареві: Справді, царю!
(24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв'язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»
І сказав цар: Ось я бачу чотирьох розв’язаних мужів, які ходять посеред вогню, і в них немає пошкодження, а вигляд четвертого подібний до Божого сина!
(25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв'язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»
Тоді підійшов Навуходоносор до дверей палаючої вогняної печі й сказав: Седрах, Місах, Авденаґо, раби всевишнього Бога, вийдіть і ходіть! Тож Седрах, Місах і Авденаґо вийшли з-посеред вогню.
(26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.
І збираються сатрапи, вожді, місцеві правителі, сильні царя, і бачили мужів, що їхнім тілом не заволодів вогонь, і волосся їхньої голови не спалилося, і їхні шаровари не змінилися, і в них не було запаху вогню.
(27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.
І Навуходоносор відповів, кажучи: Благословенний Бог Седраха, Місаха, Авденаґо, який послав Свого ангела і вирвав Своїх рабів, тому що вони поклали на Нього надію, змінили слово царя і віддали їхні тіла у вогонь, щоб не служити і не поклонитися жодному богові, але лиш їхньому Богові.
(28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!
І я видаю припис: Усякий народ, плем’я, язик, який тільки скаже хулу проти Бога Седраха, Місаха, Авденаґо, будуть на вигублення, а їхні доми — на пограбування, оскільки немає іншого Бога, Який зможе так спасти!
(29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»