Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Цар Валтасар зробив велику вечерю своїй тисячі вельмож, і перед тисячею було вино. І, п’ючи,
Цар Валтаса́р спра́вив велике прийняття́ для тисячі своїх вельмо́ж, і на оча́х тієї тисячі пив вино.
Валтасар сказав, коли куштував вино, принести золотий і срібний посуд, який його батько Навуходоносор виніс з храму, що є в Єрусалимі: Нехай цар, його вельможі, його наложниці та його бенкетуючі п’ють з них!
Коли вино опанувало розум, Валтаса́р наказав прине́сти золотий та срібний по́суд, який виніс був його батько Навуходоно́сор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили́ цар та вельможі його, його жінки́ та його нало́жниці.
І принесли золотий та срібний посуд, який він виніс з Божого храму, що в Єрусалимі, і пили з них цар, його вельможі, його наложниці та його бенкетуючі.
Тоді прине́сли золотий по́суд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили́ з них цар та вельмо́жі його, жінки́ його та його нало́жниці.
Вони пили вино і славили золотих, срібних, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних богів.
Пили́ вони вино й сла́вили богі́в золотих та срібних, мідяни́х, залізних, дерев'я́них та камі́нних.
У цю годину вийшли пальці людської руки і писали напроти світильника на поросі стіни царського дому, і цар бачив пальці руки, яка писала.
Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людсько́ї руки́, і писали навпро́ти свічника́ на вапні́ стіни царсько́го пала́цу, і цар бачив за́рис руки, що писала.
Тоді вигляд царя змінився, і його задуми стривожили його, і м’язи його стегна ослабли, і його коліна вдарялися одне в одне.
Тоді зміни́лася ясність царя, і думки́ його настра́шили його, ослабі́ли сугло́би кри́жів його, і билися коліна його одне об о́дне.
І цар сильно закричав, щоб привели чародіїв, халдеїв, ґазаренів [1] , і сказав мудрецям Вавилону: Хто лиш прочитає цей напис і скаже мені пояснення, буде одягнений у багряницю, і золотий ланцюг на його шию, і буде третім володарем у моєму царстві!
Цар сильно закричав приве́сти заклиначі́в, халде́їв та віщуні́в. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудреця́м: „Кожен муж, що прочитає це писа́ння й об'явить мені його ро́зв'язку, той зодя́гне пурпу́ру й золотого ланцюга́ на свою шию, і буде панувати третім у царстві“.
І входили всі мудреці царя, але не могли прочитати напис і дати цареві пояснення.
Тоді поприхо́дили всі царські́ мудреці́, та не могли прочитати писа́ння й об'явити царе́ві його ро́зв'язку.
І цар Валтасар сильно занепокоївся, і його вигляд змінився в нього, і його вельможі затривожилися.
Тоді цар Валтаса́р сильно перестра́шився, а його ясність зміни́лася на ньому, і його вельмо́жі були безра́дні.
Та ввійшла цариця в дім розпивання і сказала: Царю, живи навіки! Хай тебе не тривожать твої роздуми, і твій вигляд хай не міняється!
На слова́ царя та вельмо́ж його ввійшла до дому прийняття́ цариця. Цариця заговорила та й сказала: „Ца́рю, живи навіки! Нехай не страша́ть тебе думки́ твої, а ясність твоя нехай не міня́ється!
Є чоловік у твоєму царстві, в якому є Божий дух, і в дні твого батька в ньому знайдено чування і розумність, і коли правив твій батько, цар Навуходоносор, він його поставив над заклиначами, ворожбитами, халдеями, ґазаренами,
Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богі́в, а за днів твого батька в ньому знахо́дилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богі́в. І цар Навуходоно́сор, твій батько, настановив його начальником чарівникі́в, заклиначі́в, халде́їв, віщуні́в, ба́тько твій цар,
бо в ньому дуже великий дух, розум і мудрість, що розсуджує сни, сповіщає складне для розуміння і розв’язує зв’язане, — Даниїл, якому цар дав ім’я Валтасар. Тож тепер нехай його закличуть, і він тобі сповістить його пояснення.
бо в ньо́му, в Даниїлові, якому цар дав ім'я́ Валтаса́р, знахо́дився надмірний дух, і знання́ та розум розв'я́зувати сни, і висло́влювати за́гадки та розплу́тувати вузли́. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить ро́зв'язку!“
Тоді Даниїл був приведений до царя, і цар сказав Даниїлові: Чи ти є Даниїл, той, що із синів полону Юдеї, якого привів цар, мій батько?
Того ча́су Даниїл був приве́дений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигна́ння, яких вивів цар, мій ба́тько, з Юдеї?
Я почув про тебе, що в тобі Божий дух, чування, розум, і в тобі знайдено дуже велику мудрість.
І чув я про тебе, що в тобі дух богі́в, і що в тобі знахо́диться ясність, і розум та надмі́рна мудрість.
І тепер прийшли до мене мудреці, чародії, ґазарени, щоб прочитати цей напис і сказати мені його пояснення, та сповістити вони мені не змогли.
А тепер були́ приве́дені перед мене мудреці́, заклиначі́, щоб прочитали оце писа́ння, і розповіли́ мені його ро́зв'язку, та не могли вони ви́словити ро́зв'язки цієї речі.
І я почув про тебе, що можеш судити суди. Тож тепер, якщо зможеш прочитати напис і викласти мені його пояснення, то будеш одягнений у багряницю, і на твоїй шиї буде золотий ланцюг, і станеш третім володарем у моєму царстві.
А я чув про тебе, що ти можеш розв'я́зувати недовідо́ме, і розплу́тувати вузли́. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писа́ння, і розповісти́ мені його ро́зв'язку, то зодя́гнеш пурпу́ру, а золотий ланцю́г — на твою шию, і ти бу́деш панувати третім у царстві“.
Тоді відповів Даниїл і сказав у присутності царя: Твої дари нехай будуть для тебе, і дай іншому дар твого дому. Я ж прочитаю цареві напис і викладу тобі його пояснення.
Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.
Царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, велич, шану і славу,
Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.
і через величність, яку Він йому дав, усі народи, племена, язики тремтіли і боялися його обличчя. Кого він забажав, убивав, і яких він забажав, побивав, і яких він бажав, він підносив, і яких бажав, він упокорював.
А через ве́лич, яку Він дав був йому, всі наро́ди, племе́на та язи́ки тремті́ли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — пони́жував.
Та коли він підняв своє серце і скріпився своїм духом, щоб виноситися, він був зведений з престолу свого царства, і в нього була забрана пошана,
А коли загорди́лося його серце, а дух його ще більше запишні́в, він був ски́нений з тро́ну свого царства, і його слава була взя́та від нього.
і він був переслідуваний людьми, і його серце було дане зі звірами, і його поселення з дикими ослами. І його годували травою, як вола, і його тіло було зрошуване небесною росою, аж доки він не пізнав, що Всевишній Бог володіє людським царством, і кому лишень забажає, його дасть.
І він був ви́гнаний з-поміж лю́дських синів, і серце його було зрі́вняне зо звіри́ним, а пробува́ння його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зро́шувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людсько́му царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.
І ти, його сину Валтасаре, не впокорив свого серця перед Ним, хоч це все ти знав!
А ти, сину його́ Валтаса́ре, не смири́в свого серця, хоч усе це знав.
Ти піднявся на Господа, Бога неба, і до тебе принесли посуд Його дому, і ти, і твої вельможі, і твої наложниці, і твої гості, ви з них пили вино, і богів золотих, срібних, мідних, дерев’яних, залізних і камінних, які не бачать, не чують і не знають, ти вихваляв, а Бога, в Якого твій подих у Його руці, і всі твої дороги, Його ти не прославив!
І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.
Через це від Його обличчя послано пальці руки, і вона поставила це письмо.
Того ча́су від Нього по́сланий за́рис руки, і написане оце писа́ння.
Це наказуючий напис: Мани, текел, фарес!
А оце писа́ння, що написане: Мене́, мене́, теке́л упарсі́н.
Ось слова пояснення: мани — Бог виміряв твоє царство і його завершив;
Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.
текел — поставлено на вагу і знайдено, що бракує;
„Теке́л“ — ти зва́жений на вазі́, і знайдений леге́ньким.
фарес — твоє царство розділене і віддано мідійцям та персам.
„Пере́с“ — поді́лене царство твоє, і ві́ддане мі́дянам та пе́рсам“.
І сказав Валтасар, і одягнули Даниїла в багряницю, і почепили золотий ланцюг на його шию, і той заповів про нього, що є він третім володарем у царстві.
Тоді наказав Валтаса́р, і надягли́ на Даниїла пурпу́ру, а золотого ланцюга́ — на шию його, і розголоси́ли про нього, що він бу́де третім пануючим у царстві.