Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
І Дарій, мідієць, прийняв царство, маючи шістдесят два роки.
Daniel in the Den of Lions
It pleased Darius to appoint 120 satraps to rule throughout the kingdom,
It pleased Darius to appoint 120 satraps to rule throughout the kingdom,
І до вподоби було перед Дарієм, і поставив над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони були в усьому його царстві,
with three administrators over them, one of whom was Daniel. The satraps were made accountable to them so that the king might not suffer loss.
а над ними трьох володарів, з яких одним з них був Даниїл, щоб вони передали слово сатрапам, аби не турбувати царя.
Now Daniel so distinguished himself among the administrators and the satraps by his exceptional qualities that the king planned to set him over the whole kingdom.
І Даниїл був над ними, бо дуже великий дух був у ньому, і цар поставив його над усім його царством.
At this, the administrators and the satraps tried to find grounds for charges against Daniel in his conduct of government affairs, but they were unable to do so. They could find no corruption in him, because he was trustworthy and neither corrupt nor negligent.
І володарі та сатрапи шукали, щоб знайти закид проти Даниїла. Та жодного приводу, провини чи помилки в ньому не знайшли, бо він був вірний.
Finally these men said, “We will never find any basis for charges against this man Daniel unless it has something to do with the law of his God.”
Тож володарі сказали: Ми не знайдемо закиду проти Даниїла, хіба що в законах його Бога.
So these administrators and satraps went as a group to the king and said: “May King Darius live forever!
Тоді володарі та сатрапи стали перед царем і сказали йому: Даріє, царю, живи навіки!
The royal administrators, prefects, satraps, advisers and governors have all agreed that the king should issue an edict and enforce the decree that anyone who prays to any god or human being during the next thirty days, except to you, Your Majesty, shall be thrown into the lions’ den.
Усі вожді та сатрапи, володарі та місцеві правителі, що над твоїм царством, порадилися видати царську постанову і скріпити декретом, щоб як тільки хто-небудь заноситиме прохання до будь-якого бога чи людини впродовж тридцяти днів, — хіба що до тебе, царю, — то він буде вкинений у лев’ячу яму.
Now, Your Majesty, issue the decree and put it in writing so that it cannot be altered — in accordance with the law of the Medes and Persians, which cannot be repealed.”
Отже тепер, царю, зроби угоду і видай листа, щоб не змінився декрет мідійців і персів.
So King Darius put the decree in writing.
Тоді цар Дарій наказав написати декрет.
Now when Daniel learned that the decree had been published, he went home to his upstairs room where the windows opened toward Jerusalem. Three times a day he got down on his knees and prayed, giving thanks to his God, just as he had done before.
І коли Даниїл дізнався, що написано декрет, він пішов до свого дому, а в нього вікна відкриті в його горішній кімнаті напроти Єрусалима, і три часи на день він схилявся на свої коліна, молився і визнавався перед своїм Богом, як робив він і перед тим.
Then these men went as a group and found Daniel praying and asking God for help.
Тоді ті мужі прослідкували і знайшли Даниїла, що він просив і благав свого Бога.
So they went to the king and spoke to him about his royal decree: “Did you not publish a decree that during the next thirty days anyone who prays to any god or human being except to you, Your Majesty, would be thrown into the lions’ den?”
The king answered, “The decree stands — in accordance with the law of the Medes and Persians, which cannot be repealed.”
The king answered, “The decree stands — in accordance with the law of the Medes and Persians, which cannot be repealed.”
І, підійшовши, вони кажуть цареві: Царю, хіба ти не видав припис, щоб кожна людина, яка тільки заноситиме прохання до будь-якого бога чи людини впродовж тридцяти днів, — хіба що до тебе, царю, — буде вкинена в лев’ячу яму? І сказав цар: Правдиве слово, і декрет мідійців і персів не буде порушений!
Then they said to the king, “Daniel, who is one of the exiles from Judah, pays no attention to you, Your Majesty, or to the decree you put in writing. He still prays three times a day.”
Тоді вони відповіли перед царем, і кажуть: Даниїл, що із синів юдейських полонених, не підкорився твоєму декретові стосовно рішення, яке ти видав, і три часи на день заносить до свого Бога свої прохання!
When the king heard this, he was greatly distressed; he was determined to rescue Daniel and made every effort until sundown to save him.
Тоді цар, коли почув слово, дуже цим засмутився і обстоював Даниїла, щоб його спасти, і аж до вечора, докладаючи зусиль, намагався його врятувати.
Then the men went as a group to King Darius and said to him, “Remember, Your Majesty, that according to the law of the Medes and Persians no decree or edict that the king issues can be changed.”
Тоді ті мужі кажуть цареві: Знай, царю, що це декрет мідійців і персів, що не можна змінити жодного рішення чи постанови, яку лиш цар постановить!
So the king gave the order, and they brought Daniel and threw him into the lions’ den. The king said to Daniel, “May your God, whom you serve continually, rescue you!”
Тоді сказав цар і привели Даниїла, і кинули його в лев’ячу яму. І цар сказав Даниїлові: Твій Бог, Якому ти постійно служиш, тебе визволить.
A stone was brought and placed over the mouth of the den, and the king sealed it with his own signet ring and with the rings of his nobles, so that Daniel’s situation might not be changed.
І принесли камінь, і помістили на отвір ями, і цар запечатав своїм перснем і перснем своїх вельмож, щоб не змінилося діло стосовно Даниїла.
Then the king returned to his palace and spent the night without eating and without any entertainment being brought to him. And he could not sleep.
І цар відійшов до свого дому, і спав, не повечерявши. Їжі йому не приносили, і сон від нього відійшов. А Бог замкнув пащі левів, і вони не турбували Даниїла.
At the first light of dawn, the king got up and hurried to the lions’ den.
Тоді цар устав вранці, коли було ясно, і з поспіхом пішов до лев’ячої ями.
When he came near the den, he called to Daniel in an anguished voice, “Daniel, servant of the living God, has your God, whom you serve continually, been able to rescue you from the lions?”
Коли він наближався до ями, то закричав сильним голосом: Даниїле, рабе живого Бога! Чи твій Бог, Якому ти постійно служиш, зміг тебе визволити з пащі левів?
Daniel answered, “May the king live forever!
А Даниїл сказав цареві: Царю, живи навіки!
My God sent his angel, and he shut the mouths of the lions. They have not hurt me, because I was found innocent in his sight. Nor have I ever done any wrong before you, Your Majesty.”
Мій Бог послав Свого ангела, і він замкнув пащі левів, і мене вони не роздерли, бо перед Ним у мені знайдено праведність. І перед тобою, царю, я проступку не вчинив.
The king was overjoyed and gave orders to lift Daniel out of the den. And when Daniel was lifted from the den, no wound was found on him, because he had trusted in his God.
Тоді цар був дуже радий за нього і сказав витягнути Даниїла з ями. І Даниїла витягнули з ями, і жодного пошкодження в нього не знайшли, бо він повірив своєму Богові.
At the king’s command, the men who had falsely accused Daniel were brought in and thrown into the lions’ den, along with their wives and children. And before they reached the floor of the den, the lions overpowered them and crushed all their bones.
І сказав цар, і привели мужів, які звинуватили Даниїла, і їх, їхніх синів і їхніх жінок вкинули в лев’ячу яму. І не встигли вони досягти дна ями, як вже ними заволоділи леви і потрощили всі їхні кості.
Then King Darius wrote to all the nations and peoples of every language in all the earth:
“May you prosper greatly!
“May you prosper greatly!
Тоді цар Дарій написав до всіх народів, племен, язиків, що живуть на всій землі: Хай мир вам помножиться!
“I issue a decree that in every part of my kingdom people must fear and reverence the God of Daniel.
“For he is the living God
and he endures forever;
his kingdom will not be destroyed,
his dominion will never end.
“For he is the living God
and he endures forever;
his kingdom will not be destroyed,
his dominion will never end.
Від мого лиця видано декрет, щоб у всьому володінні мого царства тряслися і боялися обличчя Бога Даниїла, бо Він є Бог живих, і Він залишається навіки, і Його царство не буде знищене, і Його влада — до кінця.
He rescues and he saves;
he performs signs and wonders
in the heavens and on the earth.
He has rescued Daniel
from the power of the lions.”
he performs signs and wonders
in the heavens and on the earth.
He has rescued Daniel
from the power of the lions.”