Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І Йона засмутився сильним смутком і розгубився.
І було це для Йони на доса́ду, досаду велику, і він запали́вся.
Він помолився до Господа і сказав: О, Господи, чи це не мої слова, ще коли я був у моїй землі? Через це я поспішив, щоб втекти в Тарсіс, адже я знав, що Ти милосердний і щедрий, довготерпеливий і дуже милосердний, і що каєшся за зло!
І молився він до Господа та й казав: „О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому́ я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милости́вий та милосердий, довготерпели́вий та многомилости́вий, і Ти жалку́єш за зло.
Тепер же, Владико Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені померти, ніж мені жити!
А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого́ життя!“
І промовив Господь до Йони: Хіба ти сильно засмутився?
А Господь відказав: „Чи слушно ти запали́вся?“
Йона ж вийшов з міста і сів напроти міста. І він зробив собі там шатро, і сидів під ним у тіні, аж доки не побачить, що буде з містом.
І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня́, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що́ буде в місті.
А Господь Бог наказав гарбузові, і виріс понад голову Йони, щоби була тінь над його головою, аби його отінити від його біди. І Йона зрадів гарбузом великою радістю.
І ви́ростив Бог рици́нового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його доса́ди. І втішився Йона від цього рици́нового куща́ великою радістю.
І Бог наказав ранковому хробакові на наступний ранок, і він уразив гарбуза, і той засох.
А при сході зірни́ці другого дня призна́чив Бог червяка́, і він підточив рици́нового куща́, і той усох.
І сталося, що як тільки зійшло сонце, то Бог наказав спекотливому вітру, що палить, і сонце уразило голову Йони. І він ослабів, і відрікався свого духу, кажучи: Краще мені померти, ніж жити!
І сталося, як сонце зійшло, то призна́чив Бог схі́днього гарячого вітра, — і вдарило сонце на Йо́нину го́лову, — і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: „Краще мені смерть від мого́ життя!“
Та Бог сказав Йоні: Чи ти сильно засмутився за гарбуза? А він сказав: Я дуже сильно засмутився, аж до смерті!
І промовив Бог до Йони: „Чи слушно запали́вся ти за рици́новий кущ?“ А той відказав: „Ду́же розлю́тився я, — аж на смерть!“
І Господь сказав: Ти пошкодував гарбуза, над яким ти не трудився над ним, і ти його не підживлював, який постав через ніч і загинув через ніч.
І сказав Госпо́дь: „Ти змилувався над рици́новим куще́м, над яким не трудився, і не пле́кав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.
А хіба Я не пошкодую великого міста Ніневії, в якому живуть понад сто двадцять тисяч людей, котрі не пізнали їхню правицю чи їхню лівицю, і багато худоби?
А Я не змилувався б над Ніневі́єю, — цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти́ десятисячок люда, які не вміють розрізняти прави́ці своєї від свое́ї ліви́ці, та числе́нна худоба?“