Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Господи, я почув чутку про Тебе, і я злякався, я пізнав Твої діла, і я жахнувся. Посеред двох тварин будеш пізнаний, коли наблизяться роки, будеш пізнаний, коли прийде час, покажешся, коли затривожиться моя душа в гніві, згадаєш милосердя.
„Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й!
Бог прийде з Темана, і Святий — з гори лісистої тіні.
(Музична пауза). Небо покрила Його чеснота, і земля, сповнена Його хвали.
(Музична пауза). Небо покрила Його чеснота, і земля, сповнена Його хвали.
Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла. Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!
І Його ясність буде як світло, роги [1] в Його руках, і Він поставив сильну любов Своєї сили.
А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.
Перед Його обличчям піде слово, і вийде, Його ноги у взутті.
Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.
Він став, і затряслася земля. Він поглянув, і народи розтанули. І гори були розбиті силою, розтанули вічні пагорби
Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.
Його вічною ходою. Через труди я побачив. Поселення ефіопів. Злякаються і шатра землі Мадіяма.
Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.
Не на ріки розгніваєшся, Господи, хіба на ріках Твій гнів чи на море Твій порив? Адже Ти сядеш на Своїх коней, і Твоя їзда верхи — спасіння.
Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?
Натягаючи, натягнеш Свій лук над скіпетрами, — говорить Господь.
(Музична пауза). Земля річок буде розірвана.
(Музична пауза). Земля річок буде розірвана.
Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к.
Тебе побачать і терпітимуть муки народи, Ти розсіваєш біг води. Безодня видала свій голос, висота — свої появи.
Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.
Сонце піднялося, і місяць став на своєму місці. Твої стріли підуть як світло, як світло поблискування Твоєї зброї.
Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.
Погрозою зменшиш землю і страхом зведеш народи.
У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.
Ти вийшов на спасіння Твого народу, щоб спасти Твоїх помазаників. Ти кинув смерть на голови беззаконних, Ти підняв кайдани на їхні шиї.
(Музична пауза).
(Музична пауза).
Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла.
Ти в жаху відрубав голови сильних, вони в ньому захитаються. Вони відкриють свої вуздечки, вони, як бідний, що потай їсть.
Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого.
І Ти навів на море Твоїх коней, що колотять велику воду.
Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді.
Я спостерігав, і моє нутро злякалося голосу молитви моїх губ, і тремтіння ввійшло в мої кості, а піді мною затривожився мій стан. Я спочину в дні скорботи, щоб піти до народу мого поселення.
Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.
Тому що смоківниця не принесе плоду, і не буде врожаю у винограднику; введе в оману витвір оливкового дерева, і рівнини не зродять їжі; не стало овець через брак поживи й не буде волів при яслах,
Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, —
а я веселитимуся в Господі, радітиму в Бозі, моєму Спасителеві.
то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́!