Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
І народ почав нарікати перед Господом на злі обставини. І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, і розгорівся між ними Господній вогонь і поглинув якусь частину табору.
Fire From the Lord
Now the people complained about their hardships in the hearing of the Lord, and when he heard them his anger was aroused. Then fire from the Lord burned among them and consumed some of the outskirts of the camp.
Now the people complained about their hardships in the hearing of the Lord, and when he heard them his anger was aroused. Then fire from the Lord burned among them and consumed some of the outskirts of the camp.
Тож народ заволав до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і вогонь ущух.
When the people cried out to Moses, he prayed to the Lord and the fire died down.
І названо те місце Загорання, бо між ними розгорівся Господній вогонь.
Натовп різношерстих людей, які були між ними, сповнилися сильною пожадливістю і, сівши, вони заплакали, а разом з ними — і ізраїльські сини, та й сказали: Хто нас нагодує м’ясом?
Quail From the Lord
The rabble with them began to crave other food, and again the Israelites started wailing and said, “If only we had meat to eat!
The rabble with them began to crave other food, and again the Israelites started wailing and said, “If only we had meat to eat!
Ми згадуємо рибу, яку їли даром в Єгипті, огірки, дині, порей, цибулю і часник.
We remember the fish we ate in Egypt at no cost — also the cucumbers, melons, leeks, onions and garlic.
Тепер же наша душа зів’яла; нічого немає перед нашими очима — лише одна манна.
But now we have lost our appetite; we never see anything but this manna!”
А манна — мов насіння коріандру, а на вигляд, як гірський кришталь.
The manna was like coriander seed and looked like resin.
А народ ходив і збирав; і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, і варили її в горщику, і робили з неї коржики, і був смак її — наче смак коржів, приготованих на олії.
The people went around gathering it, and then ground it in a hand mill or crushed it in a mortar. They cooked it in a pot or made it into loaves. And it tasted like something made with olive oil.
Тож коли на табір вночі спадала роса, тоді випадала з нею і манна.
When the dew settled on the camp at night, the manna also came down.
І Мойсей почув, як вони плакали у своїх групах — кожний біля своїх дверей. Господь запалав гнівом, і в очах Мойсея це було злом.
Moses heard the people of every family wailing at the entrance to their tents. The Lord became exceedingly angry, and Moses was troubled.
І Мойсей промовив до Господа: Навіщо Ти вчинив таке зло Своєму слузі, і чому я не знайшов милості у Твоїх очах, що Ти поклав нападки цього народу на мене?
He asked the Lord, “Why have you brought this trouble on your servant? What have I done to displease you that you put the burden of all these people on me?
Хіба я зачав у лоні весь цей народ, чи я їх породив, що Ти мені кажеш: Візьми їх на своє лоно, як годувальниця бере грудну дитину, щоб привести в край, котрий Я пообіцяв у клятві їхнім батькам?
Did I conceive all these people? Did I give them birth? Why do you tell me to carry them in my arms, as a nurse carries an infant, to the land you promised on oath to their ancestors?
Звідки в мене м’ясо, щоб дати всьому цьому народові? Адже вони плачуть переді мною, кажучи: Дай нам м’яса, щоб ми наїлися!
Where can I get meat for all these people? They keep wailing to me, ‘Give us meat to eat!’
Я сам не в змозі носити цей народ, бо дуже тяжкою для мене є ця справа.
I cannot carry all these people by myself; the burden is too heavy for me.
Якщо ж Ти таким чином поступаєш зі мною, то вбий [1] мене, якщо я знайшов милість у Твоїх очах, щоб мені не бачити мого страждання.
If this is how you are going to treat me, please go ahead and kill me — if I have found favor in your eyes — and do not let me face my own ruin.”
І тоді Господь сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з ізраїльських старійшин, яких сам знаєш, що вони — старійшини народу та їхні книжники, і приведи їх до намету свідчення — хай стануть там з тобою.
The Lord said to Moses: “Bring me seventy of Israel’s elders who are known to you as leaders and officials among the people. Have them come to the tent of meeting, that they may stand there with you.
Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, який на тобі, і покладу на них, і допомагатимуть тобі з нападками народу, і ти не нестимеш їх сам.
I will come down and speak with you there, and I will take some of the power of the Spirit that is on you and put it on them. They will share the burden of the people with you so that you will not have to carry it alone.
А народові скажеш: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом, кажучи: Хто нас нагодує м’ясом? Адже в Єгипті нам було добре! Тож Господь дасть вам їсти м’ясо, і їстимете м’ясо.
“Tell the people: ‘Consecrate yourselves in preparation for tomorrow, when you will eat meat. The Lord heard you when you wailed, “If only we had meat to eat! We were better off in Egypt!” Now the Lord will give you meat, and you will eat it.
Не один день будете їсти, і не два, ні п’ять днів, ні десять днів, ні двадцять днів.
You will not eat it for just one day, or two days, or five, ten or twenty days,
Упродовж місяця будете їсти, поки не вийде з ваших ніздрів і не стане остогидлим для вас, бо ви не послухалися Господа, Який є між вами, а плакали перед Ним, кажучи: Навіщо нам було виходити з Єгипту?
but for a whole month — until it comes out of your nostrils and you loathe it — because you have rejected the Lord, who is among you, and have wailed before him, saying, “Why did we ever leave Egypt?” ’ ”
А Мойсей відказав: Того народу, між яким є і я, — шістсот тисяч піших! А Ти сказав: Дам їм м’яса, і їстимуть упродовж місяця!
But Moses said, “Here I am among six hundred thousand men on foot, and you say, ‘I will give them meat to eat for a whole month!’
Хіба що вони поріжуть овець і волів, щоб їм вистачило? Чи вся морська риба буде зібрана для них, щоби було їм достатньо?
Would they have enough if flocks and herds were slaughtered for them? Would they have enough if all the fish in the sea were caught for them?”
Та Господь сказав Мойсеєві: Хіба Господня рука не спроможна на це? Зараз же побачиш, чи захопить зненацька тебе Моє слово, чи ні!
The Lord answered Moses, “Is the Lord’s arm too short? Now you will see whether or not what I say will come true for you.”
Мойсей вийшов і переказав народові Господні слова, і зібрав сімдесятьох чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету.
So Moses went out and told the people what the Lord had said. He brought together seventy of their elders and had them stand around the tent.
А Господь зійшов у хмарі, і заговорив до нього. І взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Як тільки спочив на них Дух, то вони деякий час пророкували, та згодом перестали.
Then the Lord came down in the cloud and spoke with him, and he took some of the power of the Spirit that was on him and put it on the seventy elders. When the Spirit rested on them, they prophesied — but did not do so again.
Та в таборі залишилося двоє чоловіків; ім’я одного — Елдад, ім’я другого — Модад; і на них спочив Дух, а вони були з тих, які були записані, та не пішли до намету, тож вони пророкували в таборі.
However, two men, whose names were Eldad and Medad, had remained in the camp. They were listed among the elders, but did not go out to the tent. Yet the Spirit also rested on them, and they prophesied in the camp.
І прибіг юнак, і сповістив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Модад пророкують у таборі!
A young man ran and told Moses, “Eldad and Medad are prophesying in the camp.”
У відповідь Ісус, син Навина, — вибраний, який допомагав Мойсеєві, — сказав: Володарю Мойсею, заборони їм!
Joshua son of Nun, who had been Moses’ aide since youth, spoke up and said, “Moses, my lord, stop them!”
Та Мойсей йому відповів: Хіба не ревнуєш ти через мене? Хай же стане весь Господній народ пророками, коли Господь дасть йому Свого Духа!
But Moses replied, “Are you jealous for my sake? I wish that all the Lord’s people were prophets and that the Lord would put his Spirit on them!”
І Мойсей пішов до табору з ізраїльськими старійшинами.
Then Moses and the elders of Israel returned to the camp.
А від Господа вийшов вітер і навів перепелів з моря, і кинув на табір та довкола табору — на день ходи звідси і на день ходи звідти — на якихось два лікті від землі.
І встав увесь народ і весь день, усю ніч і весь наступний день збирав перепелів; хто мало назбирав — якихось десять мірок. І всі в’ялили їх собі на сушилках довкола табору.
Ще м’ясо було на їхніх зубах, не бувши пожованим, як Господь запалав гнівом на народ, і уразив Господь народ великою пошестю.
But while the meat was still between their teeth and before it could be consumed, the anger of the Lord burned against the people, and he struck them with a severe plague.
І названо те місце Гробницями жадоби, бо там поховали ненаситних людей.