Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
І народ почав нарікати перед Господом на злі обставини. І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, і розгорівся між ними Господній вогонь і поглинув якусь частину табору.
Народ стал роптать вслух Господа; и Господь услышал, и воспламенился гнев Его, и возгорелся у них огонь Господень, и начал истреблять край стана.
Тож народ заволав до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і вогонь ущух.
И возопил народ к Моисею; и помолился Моисей Господу, и утих огонь.
І названо те місце Загорання, бо між ними розгорівся Господній вогонь.
И нарекли имя месту сему: Тавера, потому что возгорелся у них огонь Господень.
Натовп різношерстих людей, які були між ними, сповнилися сильною пожадливістю і, сівши, вони заплакали, а разом з ними — і ізраїльські сини, та й сказали: Хто нас нагодує м’ясом?
Пришельцы между ними стали обнаруживать прихоти; а с ними и сыны Израилевы сидели и плакали и говорили: кто накормит нас мясом?
Ми згадуємо рибу, яку їли даром в Єгипті, огірки, дині, порей, цибулю і часник.
Мы помним рыбу, которую в Египте мы ели даром, огурцы и дыни, и лук, и репчатый лук и чеснок;
Тепер же наша душа зів’яла; нічого немає перед нашими очима — лише одна манна.
а ныне душа наша изнывает; ничего нет, только манна в глазах наших.
А манна — мов насіння коріандру, а на вигляд, як гірський кришталь.
Манна же была подобна кориандровому семени, видом как бдолах;
А народ ходив і збирав; і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, і варили її в горщику, і робили з неї коржики, і був смак її — наче смак коржів, приготованих на олії.
народ ходил и собирал её, и молол в жерновах или толок в ступе, и варил в котле, и делал из неё лепёшки; вкус же её подобен был вкусу лепёшек с елеем.
Тож коли на табір вночі спадала роса, тоді випадала з нею і манна.
И когда роса сходила на стан ночью, тогда сходила на него и манна.
І Мойсей почув, як вони плакали у своїх групах — кожний біля своїх дверей. Господь запалав гнівом, і в очах Мойсея це було злом.
Моисей слышал, что народ плачет в семействах своих, каждый у дверей шатра своего; и сильно воспламенился гнев Господень, и прискорбно было для Моисея.
І Мойсей промовив до Господа: Навіщо Ти вчинив таке зло Своєму слузі, і чому я не знайшов милості у Твоїх очах, що Ти поклав нападки цього народу на мене?
И сказал Моисей Господу: для чего Ты мучишь раба Твоего? и почему я не нашёл милости пред очами Твоими, что Ты возложил на меня бремя всего народа сего?
Хіба я зачав у лоні весь цей народ, чи я їх породив, що Ти мені кажеш: Візьми їх на своє лоно, як годувальниця бере грудну дитину, щоб привести в край, котрий Я пообіцяв у клятві їхнім батькам?
разве я носил во чреве весь народ сей и разве я родил его, что Ты говоришь мне: неси его на руках твоих, как нянька носит ребёнка, в землю, которую Ты с клятвою обещал отцам его?
Звідки в мене м’ясо, щоб дати всьому цьому народові? Адже вони плачуть переді мною, кажучи: Дай нам м’яса, щоб ми наїлися!
Откуда мне взять мяса, чтобы дать всему народу сему? ибо они плачут предо мною и говорят: «дай нам есть мяса».
Я сам не в змозі носити цей народ, бо дуже тяжкою для мене є ця справа.
Я один не могу нести всего народа сего, потому что он тяжёл для меня;
Якщо ж Ти таким чином поступаєш зі мною, то вбий [1] мене, якщо я знайшов милість у Твоїх очах, щоб мені не бачити мого страждання.
когда Ты так поступаешь со мною, то лучше умертви меня, если я нашёл милость пред очами Твоими, чтобы мне не видеть бедствия моего.
І тоді Господь сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з ізраїльських старійшин, яких сам знаєш, що вони — старійшини народу та їхні книжники, і приведи їх до намету свідчення — хай стануть там з тобою.
И сказал Господь Моисею: собери Мне семьдесят мужей из старейшин Израилевых, которых ты знаешь, что они старейшины и надзиратели его, и возьми их к скинии собрания, чтобы они стали там с тобою;
Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, який на тобі, і покладу на них, і допомагатимуть тобі з нападками народу, і ти не нестимеш їх сам.
Я сойду, и буду говорить там с тобою, и возьму от Духа, Который на тебе, и возложу на них, чтобы они несли с тобою бремя народа, а не один ты носил.
А народові скажеш: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом, кажучи: Хто нас нагодує м’ясом? Адже в Єгипті нам було добре! Тож Господь дасть вам їсти м’ясо, і їстимете м’ясо.
Народу же скажи: очиститесь к завтрашнему дню, и будете есть мясо; так как вы плакали вслух Господа и говорили: кто накормит нас мясом? хорошо нам было в Египте, — то и даст вам Господь мясо, и будете есть:
Не один день будете їсти, і не два, ні п’ять днів, ні десять днів, ні двадцять днів.
не один день будете есть, не два дня, не пять дней, не десять дней и не двадцать дней,
Упродовж місяця будете їсти, поки не вийде з ваших ніздрів і не стане остогидлим для вас, бо ви не послухалися Господа, Який є між вами, а плакали перед Ним, кажучи: Навіщо нам було виходити з Єгипту?
но целый месяц, пока не пойдёт оно из ноздрей ваших и не сделается для вас отвратительным, за то, что вы презрели Господа, Который среди вас, и плакали пред Ним, говоря: «для чего было нам выходить из Египта?»
А Мойсей відказав: Того народу, між яким є і я, — шістсот тисяч піших! А Ти сказав: Дам їм м’яса, і їстимуть упродовж місяця!
И сказал Моисей: шестьсот тысяч пеших в народе сём, среди которого я нахожусь; а Ты говоришь: «Я дам им мясо, и будут есть целый месяц!»
Хіба що вони поріжуть овець і волів, щоб їм вистачило? Чи вся морська риба буде зібрана для них, щоби було їм достатньо?
заколоть ли всех овец и волов, чтобы им было довольно? или вся рыба морская соберётся, чтобы удовлетворить их?
Та Господь сказав Мойсеєві: Хіба Господня рука не спроможна на це? Зараз же побачиш, чи захопить зненацька тебе Моє слово, чи ні!
И сказал Господь Моисею: разве рука Господня коротка? ныне ты увидишь, сбудется ли слово Моё к тебе, или нет?
Мойсей вийшов і переказав народові Господні слова, і зібрав сімдесятьох чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету.
Моисей вышел, и сказал народу слова Господни, и собрал семьдесят мужей из старейшин народа, и поставил их около скинии.
А Господь зійшов у хмарі, і заговорив до нього. І взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Як тільки спочив на них Дух, то вони деякий час пророкували, та згодом перестали.
И сошёл Господь в облаке, и говорил с ним, и взял от Духа, Который на нём, и дал семидесяти мужам старейшинам. И когда почил на них Дух, они стали пророчествовать, но потом перестали.
Та в таборі залишилося двоє чоловіків; ім’я одного — Елдад, ім’я другого — Модад; і на них спочив Дух, а вони були з тих, які були записані, та не пішли до намету, тож вони пророкували в таборі.
Двое из мужей оставались в стане, одному имя Елдад, а другому имя Модад; но и на них почил Дух (они были из числа записанных, только не выходили к скинии), и они пророчествовали в стане.
І прибіг юнак, і сповістив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Модад пророкують у таборі!
И прибежал отрок, и донёс Моисею, и сказал: Елдад и Модад пророчествуют в стане.
У відповідь Ісус, син Навина, — вибраний, який допомагав Мойсеєві, — сказав: Володарю Мойсею, заборони їм!
В ответ на это Иисус, сын Навин, служитель Моисея, один из избранных его, сказал: господин мой Моисей! запрети им.
Та Мойсей йому відповів: Хіба не ревнуєш ти через мене? Хай же стане весь Господній народ пророками, коли Господь дасть йому Свого Духа!
Но Моисей сказал ему: не ревнуешь ли ты за меня? о, если бы все в народе Господнем были пророками, когда бы Господь послал Духа Своего на них!
І Мойсей пішов до табору з ізраїльськими старійшинами.
И возвратился Моисей в стан, он и старейшины Израилевы.
А від Господа вийшов вітер і навів перепелів з моря, і кинув на табір та довкола табору — на день ходи звідси і на день ходи звідти — на якихось два лікті від землі.
И поднялся ветер от Господа, и принёс от моря перепелов, и набросал их около стана, на путь дня по одну сторону и на путь дня по другую сторону около стана, на два почти локтя от земли.
І встав увесь народ і весь день, усю ніч і весь наступний день збирав перепелів; хто мало назбирав — якихось десять мірок. І всі в’ялили їх собі на сушилках довкола табору.
И встал народ, и весь тот день, и всю ночь, и весь следующий день собирали перепелов; и кто мало собирал, тот собрал десять хомеров; и разложили их для себя вокруг стана.
Ще м’ясо було на їхніх зубах, не бувши пожованим, як Господь запалав гнівом на народ, і уразив Господь народ великою пошестю.
Мясо ещё было в зубах их и не было ещё съедено, как гнев Господень возгорелся на народ, и поразил Господь народ весьма великою язвою.
І названо те місце Гробницями жадоби, бо там поховали ненаситних людей.
И нарекли имя месту сему: Киброт-Гаттаава, ибо там похоронили прихотливый народ.