Переклад Турконяка

New King James Version

Ізраїльські сини рушили далі й отаборилися на заході Моава, біля Йордану, напроти Єрихона.

Balak Sends for Balaam

Then the children of Israel moved, and camped in the plains of Moab on the side of the Jordan across from Jericho.

2

І коли Валак, син Сепфора, побачив усе, що вчинив Ізраїль аморейцеві,

2

Now Balak the son of Zippor saw all that Israel had done to the Amorites.

3

то Моав дуже злякався народу, бо той був численним; і занепав духом Моав від вигляду ізраїльських синів.

3

And Moab was exceedingly afraid of the people because they were many, and Moab was sick with dread because of the children of Israel.

4

І сказав Моав мідійській раді старійшин: Тепер ця громада виїсть усіх, хто довкола нас, як виїдає віл траву на рівнині. А Валак, син Сепфора, був у ту пору царем Моава.

4

So Moab said to the elders of Midian, “Now this company will [a]lick up everything around us, as an ox licks up the grass of the field.” And Balak the son of Zippor was king of the Moabites at that time.

5

І він послав послів до Валаама, сина Веора із Фатура, що біля ріки, на землі синів його народу, аби покликати його такими словами: Ось, з Єгипту вийшов народ і ось, вкрив поверхню землі й став табором поруч зі мною.

5

Then he sent messengers to Balaam the son of Beor at Pethor, which is near [b]the River in the land of [c]the sons of his people, to call him, saying: “Look, a people has come from Egypt. See, they cover the face of the earth, and are settling next to me!

6

Тож тепер прийди і прокляни мені цей народ, бо він сильніший за нас. Може, спроможемося побити декого з них і вигнати їх із землі. Бо я знаю, що, кого ти поблагословиш, той — благословенний, а кого ти проклянеш, той — проклятий.

6

Therefore please come at once, curse this people for me, for they are too mighty for me. Perhaps I shall be able to defeat them and drive them out of the land, for I know that he whom you bless is blessed, and he whom you curse is cursed.”

7

Тож моавська рада старійшин і мідійська рада старійшин пішли, а в їхніх руках — дарунки за чаклунство, і прийшли вони до Валаама, та й переказали йому слова Валака.

7

So the elders of Moab and the elders of Midian departed with the diviner’s fee in their hand, and they came to Balaam and spoke to him the words of Balak.

8

А він сказав їм: Перебудьте тут ніч, і я передам вам справу, як скаже мені Господь. Тож князі Моава залишалися у Валаама.

8

And he said to them, “Lodge here tonight, and I will bring back word to you, as the Lord speaks to me.” So the princes of Moab stayed with Balaam.

9

І прийшов Бог до Валаама і сказав йому: Хто ці люди, які з тобою?

9

Then God came to Balaam and said, “Who are these men with you?”

10

А Валаам сказав Богові: Валак, син Сепфора, царя Моава, послав їх до мене, кажучи:

10

So Balaam said to God, “Balak the son of Zippor, king of Moab, has sent to me, saying,

11

Ось, вийшов народ з Єгипту, і ось, вкрив поверхню землі, і став табором поруч зі мною. А тепер приходь і прокляни його мені! Можливо я зможу розбити його і вигнати його із землі.

11

‘Look, a people has come out of Egypt, and they cover the face of the earth. Come now, curse them for me; perhaps I shall be able to overpower them and drive them out.’ ”

12

І сказав Бог Валаамові: Не підеш з ними і не проклинатимеш народ, бо він — благословенний!

12

And God said to Balaam, “You shall not go with them; you shall not curse the people, for they are blessed.”

13

Уставши вранці, Валаам сказав князям Валака: Поспішайте назад до вашого володаря. Бог не дозволяє мені йти з вами!

13

So Balaam rose in the morning and said to the princes of Balak, “Go back to your land, for the Lord has refused to give me permission to go with you.”

14

Тож князі Моава встали, пішли до Валака і сказали: Не хоче Валаам приходити до нас.

14

And the princes of Moab rose and went to Balak, and said, “Balaam refuses to come with us.”

15

Тоді Валак знову послав старійшин — у більшій кількості й поважніших за тих.

15

Then Balak again sent princes, more numerous and more [d]honorable than they.

16

Вони пішли до Валаама і кажуть йому: Так говорить Валак, син Сепфора: Благаю тебе, не вагайся прийти до мене!

16

And they came to Balaam and said to him, “Thus says Balak the son of Zippor: ‘Please let nothing hinder you from coming to me;

17

Бо Я дійсно виявлю тобі шану [1] , і все, що лише скажеш, зроблю для тебе. Тож приходь і прокляни мені цей народ!

17

for I will certainly honor you greatly, and I will do whatever you say to me. Therefore please come, curse this people for me.’ ”

18

Валаам відповів і князям Валака сказав: Хоча б Валак дав мені повний свій дім срібла та золота, то і тоді я не зміг би порушити наказу Господа Бога, щоби зробити те — мале чи велике в моєму розумі.

18

Then Balaam answered and said to the servants of Balak, “Though Balak were to give me his house full of silver and gold, I could not go beyond the word of the Lord my God, to do less or more.

19

А тепер залишіться тут і цієї ночі, — дізнаюся, що продовжить Господь мені говорити.

19

Now therefore, please, you also stay here tonight, that I may know what more the Lord will say to me.”

20

Уночі ж Бог прийшов до Валаама і сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, то встань і слідуй за ними. Але виконаєш тільки те слово, яке Я сповіщу тобі.

20

And God came to Balaam at night and said to him, “If the men come to call you, rise and go with them; but only the word which I speak to you — that you shall do.”

21

Тож Валаам, уставши вранці, засідлав свою ослицю і пішов із князями Моава.

21

So Balaam rose in the morning, saddled his donkey, and went with the princes of Moab.

22

Та Бог запалав гнівом через те, що він пішов, і Божий ангел постав, щоб перешкодити йому. А він сидів на своїй ослиці, і двоє його рабів подорожували з ним.

22

Balaam, the Donkey, and the Angel

Then God’s anger was aroused because he went, and the Angel of the Lord took His stand in the way as an adversary against him. And he was riding on his donkey, and his two servants were with him.

23

Коли ослиця побачила Божого ангела, який з оголеним мечем у руці стояв напроти на дорозі, то ослиця звернула з дороги і вийшла на поле. Тож він, щоб повернути її на дорогу, ударив ослицю палицею.

23

Now the donkey saw the Angel of the Lord standing in the way with His drawn sword in His hand, and the donkey turned aside out of the way and went into the field. So Balaam struck the donkey to turn her back onto the road.

24

А Божий ангел став у проході між виноградниками: огорожа із цього боку й огорожа з того боку.

24

Then the Angel of the Lord stood in a narrow path between the vineyards, with a wall on this side and a wall on that side.

25

Ослиця, побачивши Божого ангела, притиснулася до стіни, та й защемила ногу Валаама. І він далі продовжував бити її.

25

And when the donkey saw the Angel of the Lord, she pushed herself against the wall and crushed Balaam’s foot against the wall; so he struck her again.

26

А Божий ангел перейшов далі і став у вузькому місці, в якому неможливо було звернути ні праворуч, ні ліворуч.

26

Then the Angel of the Lord went further, and stood in a narrow place where there was no way to turn either to the right hand or to the left.

27

Ослиця ж, побачивши Божого ангела, лягла під Валаамом. Тоді Валаам розлютився, та й ще раз вдарив ослицю палицею.

27

And when the donkey saw the Angel of the Lord, she lay down under Balaam; so Balaam’s anger was aroused, and he struck the donkey with his staff.

28

Після цього Бог відкрив уста ослиці, і вона промовила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє вдарив мене?

28

Then the Lord opened the mouth of the donkey, and she said to Balaam, “What have I done to you, that you have struck me these three times?”

29

А Валаам сказав ослиці: Бо ти поглумилася з мене! Коли б я мав меч у своїй руці, я б тебе зараз убив!

29

And Balaam said to the donkey, “Because you have [e]abused me. I wish there were a sword in my hand, for now I would kill you!”

30

Тоді ослиця каже Валаамові: Хіба я не твоя ослиця, на якій їздиш від своєї молодості аж до сьогодні? Чи хоч коли-небудь виявила я неповагу до тебе [2] таким чином? Він же відповів: Ні.

30

So the donkey said to Balaam, “Am I not your donkey on which you have ridden, ever since I became yours, to this day? Was I ever [f]disposed to do this to you?”
And he said, “No.”

31

І Бог відкрив очі Валаамові, і він бачить Божого ангела, який стоїть на дорозі, а в його руці — оголений меч. Схилившись, він поклонився своїм обличчям.

31

Then the Lord opened Balaam’s eyes, and he saw the Angel of the Lord standing in the way with His drawn sword in His hand; and he bowed his head and fell flat on his face.

32

А Божий ангел йому сказав: Чому ось уже втретє вдарив ти свою ослицю? Гляди, я вийшов, щоб протистояти тобі, бо твій шлях — недобрий переді мною.

32

And the Angel of the Lord said to him, “Why have you struck your donkey these three times? Behold, I have come out [g]to stand against you, because your way is perverse[h] before Me.

33

Ослиця, побачивши мене, звернула від мене ось уже втретє. І якщо б вона не звернула, я зараз убив би тебе, а її залишив при житті.

33

The donkey saw Me and turned aside from Me these three times. If she had not turned aside from Me, surely I would also have killed you by now, and let her live.”

34

У відповідь Валаам сказав Господньому ангелові: Згрішив я, бо я не знав, що ти стояв на дорозі напроти мене! Тепер же, якщо тобі не подобається, я повернуся!

34

And Balaam said to the Angel of the Lord, “I have sinned, for I did not know You stood in the way against me. Now therefore, if it [i]displeases You, I will turn back.”

35

Та Божий ангел сказав Валаамові: Іди з цими людьми! Тільки будеш остерігатися, щоб слово, котре я скажу тобі, — саме його проголосити. І Валаам пішов з князями Валака.

35

Then the Angel of the Lord said to Balaam, “Go with the men, but only the word that I speak to you, that you shall speak.” So Balaam went with the princes of Balak.

36

Коли Валак почув, що йде Валаам, то вийшов йому назустріч до міста Моава, що на околицях Арнона, на межі околиць.

36

Now when Balak heard that Balaam was coming, he went out to meet him at the city of Moab, which is on the border at the Arnon, the boundary of the territory.

37

І сказав Валак Валаамові: Хіба я не посилав по тебе, щоб тебе покликали? Чому ти не приходив до мене? Чи справді я не зможу вшанувати тебе?

37

Then Balak said to Balaam, “Did I not earnestly send to you, calling for you? Why did you not come to me? Am I not able to honor you?”

38

А Валаам відповів Валакові: Ось, я прийшов до тебе тепер! Чи здатний буду сказати щось? Слово, яке вкладе Бог у мої вуста, — саме його промовлятиму!

38

And Balaam said to Balak, “Look, I have come to you! Now, have I any power at all to say anything? The word that God puts in my mouth, that I must speak.”

39

І Валаам з Валаком пішли, вони пішли до міст і сіл.

39

So Balaam went with Balak, and they came to Kirjath Huzoth.

40

Валак приніс у жертву овець та бичків і послав їх Валаамові та князям, які були з ним.

40

Then Balak offered oxen and sheep, and he sent some to Balaam and to the princes who were with him.

41

І сталося, вранці Валак, узявши Валаама, вивів його до стовпа Ваала і звідти показав йому деяку частину народу.

41

Balaam’s First Prophecy

So it was, the next day, that Balak took Balaam and brought him up to the high places of Baal, that from there he might observe [j]the extent of the people.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Числа 22

Numbers 22