Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
Когда приблизились к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, к горе Елеонской, Иисус посылает двух из учеников Своих
і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
и говорит им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; входя в него, тотчас найдёте привязанного молодого осла, на которого никто из людей не садился; отвязав его, приведите.
А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад.
И если кто скажет вам: «что вы это делаете?» — отвечайте, что он надобен Господу; и тотчас пошлёт его сюда.
І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
Они пошли, и нашли молодого осла, привязанного у ворот на улице, и отвязали его.
Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
И некоторые из стоявших там говорили им: что делаете? зачем отвязываете ослёнка?
А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
Они отвечали им, как повелел Иисус; и те отпустили их.
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.
И привели ослёнка к Иисусу, и возложили на него одежды свои; Иисус сел на него.
Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
Многие же постилали одежды свои по дороге; а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге.
7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
И предшествовавшие и сопровождавшие восклицали: осанна! благословен Грядущий во имя Господне!
Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
благословенно грядущее во имя Господа царство отца нашего Давида! осанна в вышних!
Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
И вошёл Иисус в Иерусалим и в храм; и, осмотрев всё, как время уже было позднее, вышел в Вифанию с двенадцатью.
Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
На другой день, когда они вышли из Вифании, Он взалкал;
І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
и, увидев издалека смоковницу, покрытую листьями, пошёл, не найдёт ли чего на ней; но, придя к ней, ничего не нашёл, кроме листьев, ибо ещё не время было собирания смокв.
Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
И сказал ей Иисус: отныне да не вкушает никто от тебя плода вовек! И слышали то ученики Его.
І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
Пришли в Иерусалим. Иисус, войдя в храм, начал выгонять продающих и покупающих в храме; и столы меновщиков и скамьи продающих голубей опрокинул;
та не дозволяв, щоб носили речі через храм.
и не позволял, чтобы кто пронёс через храм какую-либо вещь.
І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
И учил их, говоря: не написано ли: «дом Мой домом молитвы наречётся для всех народов»? а вы сделали его вертепом разбойников.
І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
Услышали это книжники и первосвященники, и искали, как бы погубить Его, ибо боялись Его, потому что весь народ удивлялся учению Его.
А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.
Когда же стало поздно, Он вышел вон из города.
Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.
Поутру, проходя мимо, увидели, что смоковница засохла до корня.
І, згадавши, Петро каже Йому: Учителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!
И, вспомнив, Пётр говорит Ему: Равви! посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.
Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, — то так і буде йому.
имейте веру Божию, ибо истинно говорю вам, если кто скажет горе сей: «поднимись и ввергнись в море», и не усомнится в сердце своём, но поверит, что сбудется по словам его, — будет ему, что ни скажет.
Тому Я кажу вам: Усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам.
Потому говорю вам: всё, чего ни будете просить в молитве, верьте, что получите, — и будет вам.
І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.
И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете на кого, дабы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши.
[Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].
Если же не прощаете, то и Отец ваш Небесный не простит вам согрешений ваших.
І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші,
Пришли опять в Иерусалим. И когда Он ходил в храме, подошли к Нему первосвященники и книжники, и старейшины
та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?
и говорили Ему: какою властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал власть делать это?
А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.
Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, отвечайте Мне; тогда и Я скажу вам, какою властью это делаю.
Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!
Крещение Иоанново с небес было, или от человеков? отвечайте Мне.
Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?
Они рассуждали между собою: если скажем: «с небес», — то Он скажет: «почему же вы не поверили ему?»
А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.
а сказать: «от человеков» — боялись народа, потому что все полагали, что Иоанн точно был пророк.