Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
Немедленно поутру первосвященники со старейшинами и книжниками и весь синедрион составили совещание и, связав Иисуса, отвели и предали Пилату.
І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
Пилат спросил Его: Ты Царь Иудейский? Он же сказал ему в ответ: ты говоришь.
Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
Пилат же опять спросил Его: Ты ничего не отвечаешь? видишь, как много против Тебя обвинений.
Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
Но Иисус и на это ничего не отвечал, так что Пилат дивился.
На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
На всякий же праздник отпускал он им одного узника, о котором просили.
Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
Тогда был в узах некто, по имени Варавва, со своими сообщниками, которые во время мятежа сделали убийство.
Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди.
И народ начал кричать и просить Пилата о том, что он всегда делал для них.
Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
Он сказал им в ответ: хотите ли, отпущу вам Царя Иудейского?
Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
Ибо знал, что первосвященники предали Его из зависти.
Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
Но первосвященники возбудили народ просить, чтобы отпустил им лучше Варавву.
Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
Пилат, отвечая, опять сказал им: что же хотите, чтобы я сделал с Тем, Которого вы называете Царём Иудейским?
А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
Пилат сказал им: какое же зло сделал Он? Но они ещё сильнее закричали: распни Его.
І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Тогда Пилат, желая сделать угодное народу, отпустил им Варавву, а Иисуса, бив, предал на распятие.
Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
А воины отвели Его внутрь двора, то есть в преторию, и собрали весь полк,
Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
и одели Его в багряницу, и, сплетши терновый венец, возложили на Него;
і почали вітати Його: Радій [1] , Царю юдейський!
и начали приветствовать Его: радуйся, Царь Иудейский!
Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
И били Его по голове тростью, и плевали на Него, и, становясь на колени, кланялись Ему.
А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
Когда же насмеялись над Ним, сняли с Него багряницу, одели Его в собственные одежды Его и повели Его, чтобы распять Его.
Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.
И заставили проходящего некоего Киринеянина Симона, отца Александрова и Руфова, идущего с поля, нести крест Его.
Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
И привели Его на место Голгофу, что значит: «Лобное место».
Давали Йому [пити] вино зі смирною [2] , але Він не взяв.
И давали Ему пить вино со смирною; но Он не принял.
І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
Распявшие Его делили одежды Его, бросая жребий, кому что взять.
З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
С Ним распяли двух разбойников, одного по правую, а другого по левую сторону Его.
[Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
И сбылось слово Писания: «и к злодеям причтён».
Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
Проходящие злословили Его, кивая головами своими и говоря: э! разрушающий храм и в три дня созидающий!
Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
Подобно и первосвященники с книжниками, насмехаясь, говорили друг другу: других спасал, а Себя не может спасти.
Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
Христос, Царь Израилев, пусть сойдёт теперь с креста, чтобы мы видели, и уверуем. И распятые с Ним поносили Его.
Коли настала шоста година [4] , темрява оповила всю землю — до дев’ятої години [5].
В шестом же часу настала тьма по всей земле и продолжалась до часа девятого.
А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
В девятом часу возопил Иисус громким голосом: Элои! Элои! ламма савахфани? — что значит: «Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?»
Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю [6]!
Некоторые из стоявших тут, услышав, говорили: вот, Илию зовёт.
А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
А один побежал, наполнил губку уксусом и, наложив на трость, давал Ему пить, говоря: постойте, посмотрим, придёт ли Илия снять Его.
І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.
И завеса в храме раздралась надвое, сверху донизу.
Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
Сотник, стоявший напротив Его, увидев, что Он, так возгласив, испустил дух, сказал: истинно Человек Сей был Сын Божий.
Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
Были тут и женщины, которые смотрели издали: между ними была и Мария Магдалина, и Мария, мать Иакова меньшего и Иосии, и Саломия,
Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
которые и тогда, как Он был в Галилее, следовали за Ним и служили Ему, и другие многие, вместе с Ним пришедшие в Иерусалим.
Коли звечоріло, а була п’ятниця [7] , яка є перед суботою, —
И как уже настал вечер, — потому что была пятница, то есть день перед субботою, —
прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
пришёл Иосиф из Аримафеи, знаменитый член совета, который и сам ожидал Царствия Божия, осмелился войти к Пилату, и просил тела Иисусова.
Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
Пилат удивился, что Он уже умер, и, призвав сотника, спросил его, давно ли умер?
Той купив полотно, зняв Його тіло, обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.
Он, купив плащаницу и сняв Его, обвил плащаницею, и положил Его во гробе, который был высечен в скале, и привалил камень к двери гроба.