Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди.
І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
і почали вітати Його: Радій [1] , Царю юдейський!
та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.
І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
Давали Йому [пити] вино зі смирною [2] , але Він не взяв.
І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
І написали Його провину так: Цар юдейський.
І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
[Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
Коли настала шоста година [4] , темрява оповила всю землю — до дев’ятої години [5].
Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю [6]!
І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.
І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
Коли звечоріло, а була п’ятниця [7] , яка є перед суботою, —
А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
Той купив полотно, зняв Його тіло, обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.
І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.