Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Вони перепливли на другий бік моря, до землі Гадаринської.
Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.
А як Він вийшов із човна, зненацька перестрів Його біснуватий чоловік з гробниць.
І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.
Жив він у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати навіть ланцюгами,
Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;
бо часто в’язали його путами й кайданами, та він розривав кайдани і нищив пута, і ніхто не міг його приборкати;
— раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.
і завжди, вночі та вдень, він перебував у гробницях і в горах, кричав і бився об каміння.
Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.
Та коли він здалека побачив Ісуса, то прибіг і поклонився Йому.
Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому
І, закричавши гучним голосом, каже: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"
Оскільки Він говорив йому: Нечистий духу, вийди з людини!
Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"
Ісус запитав його: Яке твоє ім’я? Той каже Йому: Легіон [1] моє ім’я, — бо нас багато!
Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон — мені ім'я, багато бо нас!"
І дуже благав Його, щоб не виганяв їх із цієї околиці.
І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
Паслося ж там на горі велике стадо свиней.
А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.
І просили Його, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми!
Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."
І Він дозволив їм. Тож повиходили нечисті духи, увійшли у свиней, і кинулося стадо — десь зо дві тисячі — з кручі в море та втопилося в морі.
І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі.
А ті, хто їх пас, втекли й сповістили в місті та в селах. І люди вийшли побачити, що сталося.
А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось.
І приходять до Ісуса, і бачать, що біснуватий — той, хто мав легіон, — сидить одягнений і при своєму розумі; і вони злякалися.
Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.
Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней.
І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.
І коли Він сідав у човен, то просив Його біснуватий, щоби бути з Ним.
І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.
Та Він йому не дозволив, але сказав йому: Іди до свого дому, до своїх, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, як змилосердився над тобою!
Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою."
Тож пішов він, та й почав проповідувати в Десятимісті [2] про те, що зробив для нього Ісус, і всі дивувалися.
Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі.
А як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря.
Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.
Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, упав Йому до ніг
Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг
і дуже просив Його, кажучи: Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!
і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."
І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його.
Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.
А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років
А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу
та багато натерпілася від численних лікарів, — витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, —
й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, —
почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу.
почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.
Вона говорила: Якщо лише доторкнуся до Його одягу, — одужаю!
Мовляла бо: "Як доторкнуся до його одежі — видужаю."
І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби.
І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.
Тієї ж миті Ісус відчув у Собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: Хто доторкнувся до Мого одягу?
Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: "Хто доторкнувся до моєї одежі?"
А Його учні говорили Йому: Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: Хто доторкнувся до Мене?
Учні ж його сказали йому: "Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?"
І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила.
Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.
А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду.
Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.
Він же промовив до неї: Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги.
А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги."
Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги, та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?
Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?"
Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бійся, тільки вір!
Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй."
І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Івана — брата Якового.
І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.
Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили.
Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.
Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!
Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!"
І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина.
І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.
І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум [3] , — що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань!
Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" — що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!"
І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння.
І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.