Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Вони перепливли на другий бік моря, до землі Гадаринської.
І припливли вони на протилежний берег озера до землі Ґерасинської.[12]
А як Він вийшов із човна, зненацька перестрів Його біснуватий чоловік з гробниць.
Тільки-но Ісус зійшов з човна, як назустріч Йому з-за гробниць вийшов чоловік, одержимий нечистим духом.
Жив він у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати навіть ланцюгами,
Він жив серед гробниць, і ніхто не міг зв’язати його, навіть ланцюгами. Його часто заковували в кайдани та ланцюги, але він рвав ланцюги й трощив кайдани, і ніхто не міг угамувати його.
бо часто в’язали його путами й кайданами, та він розривав кайдани і нищив пута, і ніхто не міг його приборкати;
і завжди, вночі та вдень, він перебував у гробницях і в горах, кричав і бився об каміння.
Днями й ночами він никав між гробниць в горах, кричав і бив себе камінням.
Та коли він здалека побачив Ісуса, то прибіг і поклонився Йому.
Помітивши віддалік Ісуса, цей чоловік кинувся до Нього, упав долілиць перед Ним, а потім голосно закричав: «Що Тобі треба від мене, Ісусе, Сину Господа Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч мене».
І, закричавши гучним голосом, каже: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
Оскільки Він говорив йому: Нечистий духу, вийди з людини!
Ісус звелів йому: «Вийди з чоловіка цього, нечистий дух!»
Ісус запитав його: Яке твоє ім’я? Той каже Йому: Легіон [1] моє ім’я, — бо нас багато!
Отже, Ісус запитав його: «Як тебе звати?» А той відповів: «Ім’я мені — Леґіон,[13] бо багато нечистих духів вселилося в мене».
І дуже благав Його, щоб не виганяв їх із цієї околиці.
Вони знову і знову благали Ісуса не виганяти їх із тієї землі.
І просили Його, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми!
Тож духи благали Ісуса: «Пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них».
І Він дозволив їм. Тож повиходили нечисті духи, увійшли у свиней, і кинулося стадо — десь зо дві тисячі — з кручі в море та втопилося в морі.
Ісус дозволив їм. Тож нечисті духи вийшли з чоловіка і вселилися в свиней. Тоді стадо, в якому налічувалося близько двох тисяч голів, кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.
А ті, хто їх пас, втекли й сповістили в місті та в селах. І люди вийшли побачити, що сталося.
Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях. І люди сходилися, щоб подивитися, що сталося.
І приходять до Ісуса, і бачать, що біснуватий — той, хто мав легіон, — сидить одягнений і при своєму розумі; і вони злякалися.
Вони прийшли до Ісуса й, побачивши того біснуватого одягненим і при здоровому глузді, дуже злякалися.
Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней.
Хто бачив, розповіли людям, що трапилося з чоловіком, одержимим нечистими, та про свиней.
І коли Він сідав у човен, то просив Його біснуватий, щоби бути з Ним.
Коли Він сідав у човен, чоловік, який був одержимий нечистим духом, благав Ісуса узяти його з Собою.
Та Він йому не дозволив, але сказав йому: Іди до свого дому, до своїх, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, як змилосердився над тобою!
Та Ісус відмовив йому, сказавши: «Іди до дому свого, до своїх людей і розкажи, що Господь зробив для тебе і як змилувався над тобою».
Тож пішов він, та й почав проповідувати в Десятимісті [2] про те, що зробив для нього Ісус, і всі дивувалися.
Тож він пішов і почав усім у Десятимісті розповідати, як багато Ісус зробив для нього. І всі були вражені тим.
А як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря.
Коли Ісус знову переправився на інший берег, великий натовп зібрався навколо Нього.
Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, упав Йому до ніг
Туди ж, на берег озера, прийшов голова синагоги на ймення Яїр. Побачивши Ісуса, він впав долілиць і
і дуже просив Його, кажучи: Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!
звернувся до Нього з благанням: «Донька моя помирає. Прошу тебе: прийди й поклади руки на неї, щоб зцілилася вона і живою зосталася».
І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його.
Тож Ісус пішов з ним. І величезний натовп рушив за Ним, з усіх сторін щільно оточивши Його.
А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років
Серед них була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі.
та багато натерпілася від численних лікарів, — витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, —
Від багатьох лікарів вона натерпілася. Вона витратила на лікування вже все, що мала, але ніякого полегшення не було, навпаки, ставало тільки гірше.
почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу.
Вона чула про Ісуса і тепер підійшла до Нього в натовпі й торкнулася краю Його плаща.
Вона говорила: Якщо лише доторкнуся до Його одягу, — одужаю!
Вона казала собі: «Якщо я доторкнуся хоча б до Його одягу, то одужаю».
І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби.
Тієї ж миті кровотеча припинилася, й жінка відчула в тілі своєму, що хвороба залишила її.
Тієї ж миті Ісус відчув у Собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: Хто доторкнувся до Мого одягу?
Але Ісус одразу відчув, що сила вийшла з Нього. Він озирнувся до натовпу й запитав: «Хто торкнувся Мого одягу?»
А Його учні говорили Йому: Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: Хто доторкнувся до Мене?
І учні Його відказали Йому: «Ти бачиш, який натовп зусебіч напирає на Тебе, а Ти запитуєш: „Хто доторкнувся до Мене?”»
А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду.
Тоді жінка перелякалася, бо знала, що сталося з нею, підійшла до Нього і, впавши долілиць, розповіла Йому всю правду.
Він же промовив до неї: Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги.
Тоді Він мовив: «Дочко, віра твоя зцілила тебе! Йди з миром і більше ти не будеш страждати від своєї хвороби».
Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги, та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?
Поки Ісус ще говорив, чоловіки прийшли з дому Яїра й сказали йому: «Твоя дочка померла. Навіщо турбувати Учителя?»
Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бійся, тільки вір!
Але до Ісуса долинули ці слова, й Він звернувся до голови синагоги:«Не бійся. Тільки вір».
І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Івана — брата Якового.
Ісус нікому не дозволив заходити з Ним, крім Петра, Якова та Іоана, Якового брата.
Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили.
Коли вони ввійшли до дому голови синагоги, то застали там метушню, плач і голосіння.
Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!
Ввійшовши, Ісус мовив до присутніх: «Навіщо плакати і голосити? Вона не померла, а просто спить».
І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина.
Та люди почали насміхатися з Нього. Ісус випроводив усіх, а Сам узяв батька й матір дитини, а також трьох апостолів, які були з Ним, і ввійшов до кімнати, де лежало дівча.
І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум [3] , — що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань!
Ісус узяв її за руку й мовив: «Таліта, кум!» — що означає: «Дівчинко, Я велю тобі, вставай!»
І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння.
Дівча тут же підвелося й почало ходити по кімнаті (їй було дванадцять років). Батьки дівчинки були приголомшені тим великим дивом.