Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
Первосвященики та книжники шукали, як убити Його, але боялися народу.
и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
Та сатана ввійшов у Юду, якого звали Іскаріотом, котрий був із числа дванадцятьох,
Вошёл же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
і він пішов, домовився з первосвящениками та начальниками варти, як Його видати їм.
и он пошёл, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
І він пристав та шукав нагоди, щоб видати Його їм не при народі.
и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
Настав день Опрісноків, коли належало приносити в жертву пасху.
Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального агнца,
І послав Він Петра й Івана, сказавши: Підіть і приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.
и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
Вони сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували?
Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
А Він відповів їм: Ось, як будете входити до міста, зустріне вас чоловік, який у глечику нестиме воду; йдіть за ним до того дому, куди він увійде,
Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдёт он,
і скажіть господареві дому: Учитель питає тебе: Де світлиця, в якій споживатиму пасху зі Своїми учнями?
и скажите хозяину дома: «Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
І він вам покаже велику прибрану світлицю, там приготуйте.
И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
Пішовши, вони знайшли, як Він сказав їм, і приготували пасху.
Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
І коли настав час, Він сів при столі й апостоли з Ним.
И, когда настал час, Он возлёг, и двенадцать Апостолов с Ним,
І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму;
и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,
кажу вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві.
ибо сказываю вам, что уже не буду есть её, пока она не совершится в Царствии Божием.
Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою.
И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите её и разделите между собою,
Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство Боже.
ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придёт Царствие Божие.
І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене.
И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Моё, которое за вас предаётся; сие творите в Моё воспоминание.
Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.
Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
Ось і рука того, хто видає Мене, зі Мною на столі.
И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;
Хоча Син Людський іде, як призначено, але горе тій людині, яка Його видає.
впрочем, Сын Человеческий идёт по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предаётся.
І вони почали з’ясовувати між собою, хто з них міг би бути тим, хто це зробить.
И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
Була й суперечка між ними, хто з них більший.
Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.
А Ісус сказав їм: Царі народів панують над ними, а ті, хто володіє ними, звуться доброчинцями.
Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,
Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник — як слуга.
а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий — как служащий.
Хто більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як Той, Хто обслуговує.
Ибо кто больше: возлежащий или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
як заповів Мені Мій Отець Царство, так і Я заповідаю вам, —
и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.
да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моём, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
[Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю;
И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,
Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!
но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
Той відказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і до в’язниці, і на смерть.
Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
Ісус же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене!
Но Он сказал: говорю тебе, Пётр, не пропоёт петух сегодня, как ты трижды отречёшься, что не знаешь Меня.
І сказав їм: Коли Я послав вас без гаманця, без торби і без взуття, то хіба чогось вам бракувало? Вони ж сказали: Нічого.
И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чём недостаток? Они отвечали: ни в чём.
А Він сказав їм: Але тепер, хто має гаманця, нехай візьме також і торбу, а хто не має, нехай продасть свій одяг і купить меча.
Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;
Кажу вам, що в Мені має збутися те, що написано: До злочинців зараховано Його, бо те, що сказане про Мене, звершується!
ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: «и к злодеям причтён». Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. А Він відповів їм: Достатньо.
Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли учні.
И, выйдя, пошёл по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не потрапили ви у спокусу.
Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
А Сам відійшов від них на віддаль, як кинути каменем, упав на коліна й молився,
И Сам отошёл от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
промовляючи: Отче, коли хочеш, зроби, щоб минула Мене чаша ця; однак не Моя хай буде воля, але Твоя!
говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем, не Моя воля, но Твоя да будет.
Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю.
И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
Уставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули від смутку.
Встав от молитвы, Он пришёл к ученикам, и нашёл их спящими от печали,
І сказав їм: Чому спите? Устаньте й моліться, щоб ви не потрапили у спокусу.
и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
Він ще говорив, як з’явилася юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Ісуса, щоби поцілувати Його, [бо дав їм цей знак: Кого поцілую, — Той і є].
Когда Он ещё говорил это, появился народ, а впереди его шёл один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
Ісус сказав йому: Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського?
Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаёшь Сына Человеческого?
Ті, хто був з Ним, коли побачили те, що відбувається, сказали: Господи, чи не вдарити нам мечем?
Бывшие же с Ним, видя, к чему идёт дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
І один з них вдарив раба первосвященика і відтяв йому праве вухо.
И один из них ударил раба первосвященникова, и отсёк ему правое ухо.
Та Ісус озвався і сказав: Облиште, вже досить; і доторкнувшись до вуха, зцілив його.
Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
А до тих, які виступили проти Нього, — до первосвящеників, начальників варти храму та старших, — Ісус сказав: Наче проти розбійника вийшли ви з мечами і киями.
Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
Жодного дня, коли Я був з вами у храмі, ви не підняли руки на Мене. Але це ваш час і влада темряви.
Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
Вони ж схопили Його, повели й привели у двір первосвященика. А Петро йшов слідом на віддалі.
Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Пётр же следовал издали.
Коли розклали вогонь серед двору і разом сиділи, Петро сидів серед них.
Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Пётр между ними.
Коли він сидів при світлі, помітила його якась служниця і, поглянувши на нього, сказала: І цей був з Ним!
Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
Він же відрікся, кажучи: Жінко, я не знаю Його!
Но он отрёкся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
Невдовзі другий, побачивши його, сказав: І ти — один з них! Петро ж сказав: Чоловіче, я — ні!
Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Пётр сказал этому человеку: нет!
Минула приблизно одна година, і ще якийсь твердив, кажучи: Справді, і цей був з Ним, бо він — галилеєць.
Прошло с час времени, ещё некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень.
Но Пётр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда ещё говорил он, запел петух.
Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Господа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі!
Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Пётр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: «прежде нежели пропоёт петух, отречёшься от Меня трижды».
А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи;
Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
вони, зав’язавши Йому очі, [били Його в обличчя і] запитували Його, кажучи: Пророкуй, хто Тебе вдарив?
и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього.
И много иных хулений произносили против Него.
Коли почався день, зібралася рада старших народу, первосвящеників і книжників, і повели Його на свої збори,
И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион,
кажучи: Якщо Ти — Христос, то скажи нам! Він відповів їм: Якщо Я вам скажу, не повірите;
и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;
якщо ж запитаю, не відповісте [Мені й не відпустите].
если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;
Віднині ж буде, що Син Людський сидітиме по правиці Божої сили.
отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
Тоді всі запитали: Чи Ти — Син Божий? А Він їм відповів: Ви самі говорите, що Я є.
И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.