Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.
Ранним утром в воскресенье женщины пришли к гробнице, неся приготовленные ими благовония.
І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі.
И стояли они, потрясённые, когда внезапно два ангела в ослепительных одеяниях предстали перед ними.
Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими?
Объятые страхом, женщины низко склонили головы, ангелы же сказали им: "Почему ищете среди мёртвых живого? Его здесь нет, Он воскрес!
Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї.
Помните, что Он вам говорил, когда ещё был в Галилее:
Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.
Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, должен быть распят и на третий день воскреснуть?"
Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим.
Они возвратились от гробницы и рассказали всё одиннадцати апостолам и всем остальным.
То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам.
Это были Мария Магдалина, Иоанна и Мария, мать Иакова. Они вместе с другими женщинами рассказывали обо всём этом апостолам,
Та їхні слова здалися тим вигадкою, — не вірили їм.
но тем эти слова показались вздором, и они не поверили им.
Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, — і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.
Пётр побежал к гробнице и, наклонившись, увидел только полотняную ткань, и ушёл оттуда, удивляясь происшедшему.
Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій [1] від Єрусалима, яке називалося Емаус;
В этот же день двое из учеников шли в селение, называемое Еммаус, километрах в двенадцати от Иерусалима.
вони говорили між собою про все, що відбулося.
Они говорили между собой обо всём, что произошло.
І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,
И когда они обсуждали всё это, к ним подошёл Иисус и пошёл с ними рядом.
Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?
Он же сказал им: "О чём вы говорите?" Они остановились, опечаленные.
У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?
Один из них, Клеопа, сказал Ему: "Должно быть, только Ты один в Иерусалиме не знаешь о том, что там произошло в эти дни".
І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;
Он спросил их: "О чём это вы говорите?" И они сказали: "Обо всём, что произошло с Иисусом Назаретянином, который был великим пророком на словах и на деле в глазах Бога и всего народа.
як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.
Но наши первосвященники и правители выдали Его, чтобы Его осудили на смерть и распяли.
А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.
Мы надеялись, что Он спасёт Израиль, а потом всё это случилось. И вот ещё что: с тех пор прошло три дня,
Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці
а сегодня некоторые из наших женщин удивили нас: они пошли к гробнице рано утром,
й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.
но не нашли Его Тела. Они пришли и сказали нам, что ангелы явились им и сказали, что Он жив.
Тоді пішли деякі з нас до гробу — і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!
И некоторые из нас пошли к гробнице и нашли всё так, как сказали женщины, но никто из нас не видел Его".
Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!
"Как несмысленны вы, — сказал им Иисус. — Как трудно вам поверить тому, что говорили пророки!
Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?
Пророки сказали, что Христос должен выстрадать всё это и тогда обрести славу Свою".
І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.
И начав от Моисея, и перечисляя всех пророков, Он объяснил им, что сказано о Нём в Писании.
І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.
Они приблизились к селению, куда шли, и Он сделал вид, что идёт дальше,
Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.
но они настойчиво просили Его: "Останься с нами, ибо день уже подошёл к концу и наступает вечер". И Он вошёл, чтобы остаться с ними.
І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;
Когда Он вместе с ними был за столом, то взял хлеб и возблагодарил Бога, а затем, преломив его, дал им.
тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.
Тогда глаза их открылись, и они узнали Его, но Он исчез из вида.
І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?
Они говорили друг другу: "Разве не горели наши сердца, когда Он говорил с нами в пути и объяснял нам Писания?"
Уставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;
Поднявшись в тот же час, они вернулись в Иерусалим и нашли там одиннадцать учеников и других, собравшихся вместе с ними и
вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.
говоривших: "Воистину воскрес Господь! Он явился Симону".
А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.
И тогда два ученика рассказали, что произошло с ними в дороге и как они узнали Иисуса, когда Он преломил хлеб.
Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам!
И когда они ещё рассказывали об этом, Сам Иисус стал среди них и сказал: "Мир вам".
Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа.
Они же, поражённые и исполненные страха, думали, что видят духа.
А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець?
Но Он сказал: "Почему вы грустите? Почему сомневаетесь в том, что видите?
Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене — подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!
Посмотрите на Мои руки и ноги: это Я Сам. Прикоснитесь ко Мне и посмотрите: Я — живая Плоть, у духа же нет ни костей, ни плоти, какие видите у Меня".
А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі?
Увидев Иисуса живым, ученики от радости и удивления не могли поверить своим глазам. Иисус же сказал им: "Есть ли у вас здесь какая-нибудь еда?"
Вони дали Йому частину печеної риби [і бджолиного меду].
Они дали Ему кусок приготовленной рыбы,
І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах!
и сказал им: "Помните, Я говорил вам, что всё, написанное обо Мне в законе Моисея, у пророков и в псалмах, должно исполниться".
Тоді розкрив їхній розум, щоби зрозуміли Писання.
Потом Иисус объяснил ученикам всё Писание и помог им постигнуть всё написанное о Нём.
І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день,
"Записано, — сказал Он им, — Христос будет страдать и воскреснет из мёртвых на третий день,
щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами.
покаяние и прощение грехов будет провозглашено во имя Его всем народам.
І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!
Я посылаю вам обещанное Отцом Моим. Вы же должны оставаться в городе, пока не облечётесь силою свыше".
Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх.
Иисус довёл их от Иерусалима почти до самой Вифании и, воздев руки Свои, благословил их.
І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо.
И когда благословлял их, то отделился от них, и вознёсся на небо.
А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима
Они же, поклонившись Ему, возвратились в Иерусалим в великой радости.