Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Сталося так, що в суботу Він ішов через засіяні лани, і Його учні зривали колосся та, розтираючи руками, їли.
Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.
А деякі фарисеї запитали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу?
Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?”
У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, хто був з ним?
Ісус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним?
Як увійшов він до Божого дому, то взяв хліби покладання, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; він сам їв і дав тим, котрі були з ним?
Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?”
І додав: Син Людський є Володарем [і] суботи!
Далі сказав їм: “Син Чоловічий — Владика і суботи.”
І сталося іншої суботи, коли ввійшов Він до синагоги й навчав, був там чоловік, який мав суху праву руку.
Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.
Книжники й фарисеї стежили, чи в суботу Він буде оздоровляти, аби знайти звинувачення проти Нього.
От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.
А Він знав їхні думки й сказав чоловікові, який мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.
Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.
Ісус же промовив до них: Запитаю вас: що годиться в суботу — добро робити чи зло робити, душу спасти чи погубити?
Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?”
Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала [здоровою, як і друга].
І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.
А вони сповнилися люттю і змовлялися один з одним, що ж зробити з Ісусом.
Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б.
Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога.
Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.
А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:
А як настав день, "покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:
Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,
Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,
Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом [1] ,
Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,
Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,
Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися.
Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.
Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
А Він, поглянувши на Своїх учнів, почав говорити: Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.
Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся.
Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського.
Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.
Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.
Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху.
Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні. Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати.
Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.
Горе, коли будуть хвалити вас усі люди, адже так само робили з лжепророками їхні батьки.
Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.
Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас;
А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,
благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас.
благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.
Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки.
Тому, хто б'є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.
Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся.
Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
Як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть [і ви] їм так само.
І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.
А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять.
Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.
І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять.
І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.
Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж.
І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.
Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих.
Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.
Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний.
Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам;
Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.
давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам.
Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”
І Він розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?
Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму?
Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.
Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка у твоєму оці, не помічаєш?
Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?
[Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока! — а не бачиш тієї колоди, яка у твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
Адже немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід.
Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду.
Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.
Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана — зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста!
Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.
Чому Мене кличете: Господи, Господи! — а не робите того, що Я кажу?
Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?
Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — скажу вам, до кого він подібний:
Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.
він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала основу на скелі; коли сталася повінь, підступила ріка до цього дому, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований.
Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.
А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без основи. І підступила до нього ріка, дім відразу завалився, — велика стала з нього руїна!
Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”