Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим.
Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів.
У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води.
В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга].
Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав.
Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим?
Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.
Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи!
Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити.
І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль.
І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!
Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити?
Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці.
Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі.
Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.
Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу.
За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я.
Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить.
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися.
Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє,
Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові,
Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав.
щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя.
Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
Знову й знову запевняю вас, що надходить час, — і він вже є, — коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя.
Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським.
і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос;
Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду.
і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, — [Отця].
Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
Якщо Я свідчу Сам про Себе, то Моє свідчення неправдиве.
Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
Є інший, Хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне.
Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні.
Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися від його світла на якийсь час.
Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Івана, адже діла, які Мені доручив Отець, щоб Я їх довершив, — ті діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
І Сам Отець, Який послав Мене, засвідчив про Мене. А ви голосу Його ніколи не чули і виду Його ніколи не бачили,
І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, тому що не вірите Тому, Кого Він послав.
і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
Дослідіть Писання! Адже ви думаєте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене.
Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі.
Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
Я прийшов у Ім’я Мого Отця, — і ви не приймаєте Мене. Якщо ж інший прийде у своє ім’я, того приймете.
Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
Як ви можете повірити, коли приймаєте одне від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, — не шукаєте?
Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви надієтеся.
Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене.
Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.