Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим.
Після цього настало юдейське свято, й Ісус пішов до Єрусалиму.
Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів.
Там біля Овечих воріт є купальня, що звалася арамійською Вифезда [23] і мала п’ять критих галерей з колонами.
У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води.
У тих галереях лежало багато хворих, сліпих, кривих та немічних. [Вони чекали, поки вода почне вирувати.].[24]
Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга].
[І час від часу Ангел Господній сходив з неба, щоб збовтати воду. І той, хто першим входив у ту воду, одразу видужував, хоч би якою хворобою він страждав.] [25]
Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав.
І був там чоловік, який хворів на той час уже тридцять вісім років.
Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим?
Коли Ісус побачив, що той чоловік лежить там, і знаючи, що він хворіє так давно, Він запитав: «Хочеш одужати?»
Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.
Хворий Йому відповів: «Господи, нікому мене занурити у воду, коли вона починає вирувати. Поки я намагаюся дістатися до купелі, як мене завжди хтось випереджає».
Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи!
Ісус сказав йому: «Вставай, візьми постіль свою і ходи».
І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити.
І чоловік одразу ж одужав, узяв постіль свою і почав ходити. І сталося це в суботу.
Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль.
Юдеї почали говорити щойно зціленому: «Сьогодні субота, і Закон забороняє носити постіль у руках!»
Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!
Той відповів: «Чоловік, Котрий зцілив мене, сказав: „Візьми постіль свою і ходи”».
Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити?
Тоді вони спитали його: «Хто цей Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль і йти?»
Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці.
Але зцілений не знав, Хто то був. Оскільки там було багато людей, то Ісус пішов звідти, щоб Його не помітили.
Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі.
Пізніше Ісус знайшов того чоловіка у Храмі й мовив до нього: «Ось ти вже й видужав, тож не гріши більше, аби з тобою чогось гіршого не сталося». І той чоловік пішов.
Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.
І він розповів юдеям, що це Ісус зцілив його.
І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу.
Через те й стали переслідувати юдеї Ісуса, бо Він усе це робив у суботу.
Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я.
Ісус сказав їм: «Отець Мій працює весь час безперервно, то й Я мушу так працювати».
Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
Через це, ще дужче юдеї захотіли вбити Його. Вони казали: «Він не лише порушив Закон про суботу, а й Бога Отцем Своїм називав, тим самим ставлячи Себе нарівні з Богом».
У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить.
І мовив Ісус: «Істинно кажу вам: Син нічого не може вчинити зі Своєї волі. Він мусить побачити, що Отець Його робить. Отже, що робить Отець, те й Син Його робить.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися.
Отець любить Сина Свого і не приховує від Нього нічого з того, що робить, і покаже Він ще більші справи, ніж ті, що ви бачили, тож ви дивуватиметеся.
Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє,
Так само, як Отець воскрешає померлих і дає їм життя, так і Син повертає життя тим, кому забажає.
оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові,
Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його.
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав.
Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя.
Істинно кажу вам: хто чує слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя. Його не буде засуджено, бо він від смерті перейшов у життя.
Знову й знову запевняю вас, що надходить час, — і він вже є, — коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
Істинно кажу вам: близький той час, він уже настав, коли померлі почують голос Сина Божого, і всі, хто почує, матимуть життя.
Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя.
Отець є джерелом життя, і Синові Своєму також дарував таку силу.
І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським.
Він дав Синові владу бути суддею над людьми, бо Він — Син Людський.
Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос;
Не треба дивуватися з того. Надходить час, коли всі, хто у могилах лежать, почують голос Сина Людського.
і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду.
Вони повстануть із могил. Всі ті, хто добро робили, воскреснуть для життя вічного, котрі ж чинили зло, встануть, щоб бути засудженими.
Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, — [Отця].
Сам Я не можу вдіяти нічого. Суджу Я так, як чую від Бога, і суд Мій справедливий, бо Я не намагаюся робити те, що хочу, а виконую волю Того, Хто Мене послав».
Якщо Я свідчу Сам про Себе, то Моє свідчення неправдиве.
«Якщо Я свідчитиму про Себе Сам, то це свідчення не матиме сили.
Є інший, Хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне.
Але є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що саме Його свідчення мають силу.
Ви посилали до Івана, і він засвідчив істину.
Ви посилали людей до Іоана, і він підтвердив, що все це правда.
Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні.
Та Я не покладаюся на свідчення людей, але нагадую вам про те, чому вчив Іоан про ваше спасіння.
Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися від його світла на якийсь час.
Іоан був наче той світильник, що поки світить, то дає світло, і ви з радістю приймали його якийсь час.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Івана, адже діла, які Мені доручив Отець, щоб Я їх довершив, — ті діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
Та в Мене Самого є свідоцтво про Себе більше, ніж те, що дав Іоан, бо те, що Отець звелів Мені виконати, і те, що Я роблю зараз, свідчить про Мене і вказує на те, що Отець послав Мене.
І Сам Отець, Який послав Мене, засвідчив про Мене. А ви голосу Його ніколи не чули і виду Його ніколи не бачили,
Навіть Отець Мій, Який послав Мене, Сам свідчить про Мене. Ви, люди, ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя, ви не маєте слова Його у своєму серці, бо не вірите у Того, Кого Бог послав.
і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, тому що не вірите Тому, Кого Він послав.
Дослідіть Писання! Адже ви думаєте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене.
Ви вивчаєте Святе Писання, бо думаєте, що через нього знайдете вічне життя. Але ж це саме Святе Писання свідчить про Мене!
Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя.
Та ви не хочете прийти до Мене, щоб знайти вічне життя.
але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі.
Але Я знаю вас і знаю, що ви не любите Бога у серці своєму.
Я прийшов у Ім’я Мого Отця, — і ви не приймаєте Мене. Якщо ж інший прийде у своє ім’я, того приймете.
Я прийшов до вас в ім’я Отця Свого, та ви не приймаєте Мене, але якщо хтось інший прийде тільки від свого імені, то ви його приймете!
Як ви можете повірити, коли приймаєте одне від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, — не шукаєте?
Як же ви можете повірити в Мене, коли приймаєте похвалу один від одного, та не шукаєте тієї похвали, що йде від Бога Єдиного?
Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви надієтеся.
Не думайте, що Я вас звинувачуватиму перед Отцем. Мойсей, на якого ви покладали свої надії, звинуватить вас. Якби ви справді вірили Мойсею, то повірили б і Мені, бо Мойсей писав про Мене.
Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене.