Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Після цього Ісус подорожував по Галилеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити.
І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
І сказали Ісусові Його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
Адже ніхто такого не робить таємно, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви Себе світові!
Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий.
Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора — завжди готова.
Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі.
Не може світ вас ненавидіти, — а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!
Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.
Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
Тож юдеї розшукували Його під час свята й запитували: Де Він?
Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
І була щодо Нього велика суперечка між людьми. Деякі казали, що Він добрий; інші ж казали, що ні, — Він обманює народ.
І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.
Та відкрито ніхто не говорив про Нього, бо боялися юдеїв.
Однак ніхто не говорив про нього явно — зо страху перед юдеями.
Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати.
А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
Тому дивувалися юдеї, кажучи: Як Він знає Писання, хоч не вчився?
І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука — не Моя, але Того, Хто Мене послав.
А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе.
Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому неправди.
Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чому ж ви Мене хочете вбити?
Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вбити?
Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»
У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, — і ви всі дивуєтеся.
А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
Мойсей заповідав вам обрізатися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину.
Тим то дав вам Мойсей обрізання, — воно й не від Мойсея, лише від предків, — і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чого ж ви палаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину?
Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, — ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
Не судіть за зовнішнім виглядом, але судіть справедливим судом!
Не судіте з вигляду зовнішнього — судіте справедливим судом!»
Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, Кого хочуть убити?
Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос?
Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він.
Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.
Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, — а того ви не знаєте.
Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!
Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.
Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього — не настала бо ще його година.
Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив?
Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його.
Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
Тому сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.
Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами — і піду до того, хто мене послав.
Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти!
Шукатимете мене — і не знайдете. І де я буду — не зможете прийти.»
Міркували між собою юдеї: Куди це Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи до розсіяних між греками хоче йти, та й греків навчати?
Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
Що то за слово Він сказав: Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти?
Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є.
Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.
Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.
Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
[Багато хто] з народу, почувши ці слова, міркував: Це справді Пророк!
Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
Інші твердили: Це Христос! Ще інші говорили: Хіба з Галилеї прийде Христос?
Інші ж: «Він — Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма — села, звідки був Давид?
Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук.
Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його?
Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік].
Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього?
Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
Але цей народ, який не знає Закону, — проклятий він!
Та проклятий той народ, що закону не знає!»
Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них:
Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?
«Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
Та вони у відповідь сказали йому: А ти часом не з Галилеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галилеї!
Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»