Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 12) | (Дії 14) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • В Антіохійській Церкві були [деякі] пророки та учителі: Варнава, Симон, прозваний Нігером, Луцій киринеєць, Манаїл, вихований разом з тетрархом Іродом, і Савло.
  • В Антиохии, в тамошней церкви, были некоторые пророки и учители: Варнава, и Симеон, называемый Нигер, и Луций Киринеянин, и Манаил, совоспитанник Ирода четвертовластника, и Савл.
  • Як служили вони Господу й постили, Святий Дух сказав: Відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, на яке Я покликав їх.
  • Когда они служили Господу и постились, Дух Святой сказал: отделите Мне Варнаву и Савла на дело, к которому Я призвал их.
  • Попостивши, вони поклали на них руки й помолилися, а тоді відпустили.
  • Тогда они, совершив пост и молитву и возложив на них руки, отпустили их.
  • Вони були послані Святим Духом і пішли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру.
  • Сии, быв посланы Духом Святым, пришли в Селевкию, а оттуда отплыли в Кипр;
  • Бувши в Саламіні, звіщали Боже Слово в юдейських синагогах. І мали Івана до послуг.
  • и, быв в Саламине, проповедовали слово Божие в синагогах Иудейских; имели же при себе и Иоанна для служения.
  • Пройшовши весь острів аж до Пафи, знайшли якогось чоловіка-ворожбита, лжепророка, юдея на ім’я Вар-Ісус,
  • Пройдя весь остров до Пафа, нашли они некоторого волхва, лжепророка, Иудеянина, именем Вариисуса,
  • який був при проконсулі Сергії Павлі, розумному чоловікові. Той, покликавши Варнаву й Савла, намагався почути Боже Слово.
  • который находился с проконсулом Сергием Павлом, мужем разумным. Сей, призвав Варнаву и Савла, пожелал услышать слово Божие.
  • Та проти них виступив Еліма — ворожбит, — так перекладається його ім’я, — намагаючись відвернути проконсула від віри.
  • А Елима волхв (ибо то значит имя его) противился им, стараясь отвратить проконсула от веры.
  • Але Савло, він же Павло, сповнившись Духом Святим і поглянувши на нього,
  • Но Савл, он же и Павел, исполнившись Духа Святого и устремив на него взор,
  • сказав: О, сповнений усякого підступу й усякої злоби сину диявола, ти ворог усякої правди! Чи не перестанеш ти перекручувати рівні Господні дороги?
  • сказал: о, исполненный всякого коварства и всякого злодейства, сын диавола, враг всякой правды! перестанешь ли ты совращать с прямых путей Господних?
  • І нині рука Господня на тобі: ти будеш сліпий, не бачитимеш деякий час сонця! І зненацька морок і темрява огорнули його, і, ходячи навпомацки, він шукав провідника.
  • И ныне вот, рука Господня на тебя: ты будешь слеп и не увидишь солнца до времени. И вдруг напал на него мрак и тьма, и он, обращаясь туда и сюда, искал вожатого.
  • Тоді проконсул, побачивши, що сталося, повірив, дивуючись ученню Господа.
  • Тогда проконсул, увидев происшедшее, уверовал, дивясь учению Господню.
  • Відпливши з Пафи, ті, хто був з Павлом, прийшли до Пергії Памфилійської. Іван же, відлучившись від них, повернувся в Єрусалим.
  • Отплыв из Пафа, Павел и бывшие при нём прибыли в Пергию, в Памфилии. Но Иоанн, отделившись от них, возвратился в Иерусалим.
  • Вийшовши з Пергії, вони прибули до Антіохії Пісидійської і, ввійшовши до синагоги в суботній день, сіли.
  • Они же, проходя от Пергии, прибыли в Антиохию Писидийскую и, войдя в синагогу в день субботний, сели.
  • Після читання Закону й Пророків послали начальники синагоги до них, кажучи: Брати, якщо є у вас слово потіхи для людей, говоріть!
  • После чтения закона и пророков, начальники синагоги послали сказать им: мужи братия! если у вас есть слово наставления к народу, говорите.
  • Підвівшись і давши знак рукою, Павло сказав: Мужі ізраїльські й ви, хто боїться Бога, слухайте!
  • Павел, встав и дав знак рукою, сказал: мужи Израильтяне и боящиеся Бога! послушайте.
  • Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв народ, який перебував у Єгипетській землі, могутньою рукою вивів їх із неї.
  • Бог народа сего избрал отцов наших и возвысил сей народ во время пребывания в земле Египетской, и мышцею вознесённою вывел их из неё,
  • І сорок років годував їх у пустелі.
  • и около сорока лет времени питал их в пустыне.
  • Підкоривши сім народів у Ханаанській землі, дав їм у спадщину їхню землю —
  • И, истребив семь народов в земле Ханаанской, разделил им в наследие землю их.
  • майже через чотириста п’ятдесят років. А після цього дав суддів — до пророка Самуїла.
  • И после сего, около четырёхсот пятидесяти лет, давал им судей до пророка Самуила.
  • Потім просили царя — і Бог дав їм Саула, сина Киса, мужа з племені Веніамина, — на сорок років.
  • Потом просили они царя, и Бог дал им Саула, сына Кисова, мужа из колена Вениаминова. Так прошло лет сорок.
  • Відкинувши його, Він поставив їм царем Давида, якому засвідчив і сказав: Знайшов Я Давида, сина Єссея, людину Мого серця, — він виконає всі Мої наміри!
  • Отринув его, поставил им царём Давида, о котором и сказал, свидетельствуя: «нашёл Я мужа по сердцу Моему, Давида, сына Иессеева, который исполнит все хотения Мои».
  • З його потомства Бог за обітницею дав Ізраїлеві Спасителя Ісуса.
  • Из его-то потомства Бог по обетованию воздвиг Израилю Спасителя Иисуса.
  • Іван перед Його приходом проповідував хрещення на покаяння всьому ізраїльському народові.
  • Перед самым явлением Его Иоанн проповедовал крещение покаяния всему народу Израильскому.
  • А коли Іван завершував свій шлях, то сказав: За кого ви мене вважаєте? Це не я! Але йде за мною Той, Якому я не гідний розв’язати ремінця від взуття!
  • При окончании же поприща своего Иоанн говорил: «за кого почитаете вы меня? я не тот; но вот, идёт за мною, у Которого я недостоин развязать обувь на ногах».
  • Мужі-брати, сини Авраамового роду, і ті між вами, хто боїться Бога, вам послано слово спасіння.
  • Мужи братия, дети рода Авраамова, и боящиеся Бога между вами! вам послано слово спасения сего.
  • Бо ті, хто живе в Єрусалимі, і їхні правителі не зрозуміли цього і, засудивши Його, виконали слова пророків, які читаються щосуботи.
  • Ибо жители Иерусалима и начальники их, не узнав Его и осудив, исполнили слова пророческие, читаемые каждую субботу,
  • Не знайшовши жодної вини, вартої смертної кари, попросили Пилата стратити Його.
  • и, не найдя в Нём никакой вины, достойной смерти, просили Пилата убить Его.
  • Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева й поклали до гробниці.
  • Когда же исполнили всё написанное о Нём, то, сняв с древа, положили Его во гроб.
  • Та Бог воскресив Його з мертвих!
  • Но Бог воскресил Его из мёртвых.
  • Він багато днів з’являвся тим, які пішли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які нині і є Його свідками перед людьми.
  • Он в продолжение многих дней являлся тем, которые вышли с Ним из Галилеи в Иерусалим и которые ныне суть свидетели Его перед народом.
  • І ми благовістимо вам ту обітницю, яка була дана батькам;
  • И мы благовествуем вам, что обетование, данное отцам, Бог исполнил нам, детям их, воскресив Иисуса,
  • Бог виконав її для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса, як і написано в другому псалмі: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
  • как и во втором псалме написано: «Ты Сын Мой: Я ныне родил Тебя».
  • А що Він воскресив Його з мертвих, що вже більше не повернеться в тління, так сказав: Я дам вам справжні святощі Давида!
  • А что воскресил Его из мёртвых, так что Он уже не обратится в тление, о сём сказал так: «Я дам вам милости, обещанные Давиду, верно».
  • Тому і в іншому місці говорить: Ти не даси Своєму Святому побачити тління.
  • Посему и в другом месте говорит: «не дашь Святому Твоему увидеть тление».
  • А Давид, послуживши своєму родові, з Божої волі заснув і прилучився до своїх батьків, — і побачив тління.
  • Давид, в своё время послужив изволению Божию, почил, и приложился к отцам своим, и увидел тление;
  • Але Той, Кого Бог воскресив, — не побачив тління.
  • а Тот, Которого Бог воскресил, не увидел тления.
  • Тому нехай буде відомо вам, мужі-брати, що через Нього звіщається вам прощення гріхів і всього, від чого ви не могли оправдатися Законом Мойсея, —
  • Итак, да будет известно вам, мужи братия, что ради Него возвещается вам прощение грехов;
  • у цьому кожний, хто вірить, оправдується.
  • и во всём, в чём вы не могли оправдаться законом Моисеевым, оправдывается Им всякий верующий.
  • Стережіться, щоб не прийшло [на вас] сказане в пророків:
  • Берегитесь же, чтобы не пришло на вас сказанное у пророков:
  • Дивіться, глумителі, дивуйтеся і зникніть, бо справу роблю за днів ваших, — справу, в яку ви не повірите, якщо хтось і розкаже вам!
  • «смотрите, презрители, подивитесь и исчезните; ибо Я делаю дело во дни ваши, дело, которому не поверили бы вы, если бы кто рассказывал вам».
  • Коли виходили вони [з юдейської синагоги, язичники] просили, щоб наступної суботи говорити їм ці ж слова.
  • При выходе их из Иудейской синагоги язычники просили их говорить о том же в следующую субботу.
  • Як розійшлися із синагоги, багато з юдеїв і богобоязні прозеліти пішли за Павлом і Варнавою. Ті, говорячи до них, переконували їх перебувати в Божій благодаті.
  • Когда же собрание было распущено, то многие Иудеи и чтители Бога, обращённые из язычников, последовали за Павлом и Варнавою, которые, беседуя с ними, убеждали их пребывать в благодати Божией.
  • А наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово.
  • В следующую субботу почти весь город собрался слушать слово Божие.
  • Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і заперечували те, що говорив Павло, [сперечалися і] хулили.
  • Но Иудеи, увидев народ, исполнились зависти и, противореча и злословя, сопротивлялись тому, что говорил Павел.
  • Та, набравшись відваги, Павло і Варнава сказали: Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово, оскільки ж ви відкинули Його і самі себе робите недостойними вічного життя, то ми звертаємося до язичників.
  • Тогда Павел и Варнава с дерзновением сказали: вам первым надлежало быть проповедану слову Божию, но как вы отвергаете его и сами себя делаете недостойными вечной жизни, то вот, мы обращаемся к язычникам.
  • Бо так заповів нам Господь: Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі!
  • Ибо так заповедал нам Господь: «Я положил Тебя во свет язычникам, чтобы Ты был во спасение до края земли».
  • Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя.
  • Язычники, слыша это, радовались и прославляли слово Господне, и уверовали все, которые были предуставлены к вечной жизни.
  • І Слово Господнє ширилося по всій країні.
  • И слово Господне распространялось по всей стране.
  • А юдеї підбурили побожних і шляхетних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території.
  • Но Иудеи, подстрекнув набожных и почётных женщин и первых в городе людей, воздвигли гонение на Павла и Варнаву и изгнали их из своих пределов.
  • Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії.
  • Они же, отрясши на них прах от ног своих, пошли в Иконию.
  • А учні сповнювалися радістю і Духом Святим.
  • А ученики исполнялись радости и Духа Святого.

  • ← (Дії 12) | (Дії 14) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025