Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Після цього [Павло], залишивши Афіни, прибув до Коринта.
После этого Павел ушёл из Афин и отправился в Коринф.
Він знайшов одного юдея на ім’я Акила, родом з Понту, який недавно прибув з Італії, та Прискилу, його дружину, — бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим, — і прийшов до них.
Там он нашёл одного еврея по имени Акила, уроженца Понта, который недавно прибыл из Италии со своей женой Прискиллой, ибо Клавдий приказал всем евреям покинуть Рим. Павел пришёл повидать их,
Оскільки вони були того самого ремесла, то залишився в них і працював; їхнім ремеслом було виготовляти намети.
а когда узнал, что они изготавливают шатры, то есть занимаются тем же ремеслом, что и он, остался и стал работать с ними.
Щосуботи він проводив бесіди в синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
Каждую субботу он говорил в синагоге, пытаясь убедить иудеев и греков уверовать.
А коли прибули з Македонії Сила й Тимофій, Павло, захоплений Словом, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
Когда Сила и Тимофей пришли из Македонии, Павел посвятил всё своё время проповедям, свидетельствуя иудеям, что Иисус есть Христос.
Та оскільки вони чинили опір і хулили, то він обтрусив свій одяг і промовив до них: Кров ваша — на вашу голову. Я чистий. Відтепер піду до язичників!
Они же возражали ему и всячески ругали его, и он, отряхнув пыль со своей одежды, сказал им: "Так будьте же сами повинны в своей судьбе. Я не в ответе за то, что произойдёт. Теперь я пойду к язычникам".
І, пішовши звідти, прибув у дім одного мужа на ім’я Тит Юст, який шанував Бога; його дім був поблизу синагоги.
И он ушёл из синагоги и отправился к Титу Иусту, человеку, почитавшему Бога, чей дом был рядом с синагогой.
А Крисп, старший синагоги, повірив у Господа з усім своїм домом; і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.
Крисп же, глава синагоги, вместе со всеми домашними уверовал в Господа. И многие из коринфян, слышавших Павла, уверовали и крестились.
У видінні вночі Господь сказав Павлові: Не бійся, але говори і не мовчи,
Однажды ночью Павлу было видение. Господь сказал ему: "Не бойся! Продолжай говорить с людьми и не молчи.
бо Я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоби заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей!
Ибо Я с тобой, и никто не сможет причинить тебе вреда, ибо многие у Меня в этом городе".
І він залишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого Слова.
И Павел оставался там полтора года, обучая их слову Божьему.
А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї одностайно накинулися на Павла і привели його на суд,
В то время губернатором Ахайи был Галлион. И вот иудеи сообща напали на Павла и привели его в суд, говоря:
кажучи: Він підбурює людей не за Законом шанувати Бога!
"Этот человек убеждает людей поклоняться Богу противозаконным образом".
Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав юдеям: О юдеї! Якби справді був якийсь злочин або велика кривда, то я підтримав би вас у цій справі.
И только Павел хотел заговорить, как Галлион сказал иудеям: "Если бы свершилось какое-то злодеяние или преступление, у меня была бы причина выслушать вас, иудеев.
Але коли суперечка йде про принципи, про імена та про ваш Закон, розглядайте самі, [бо] в цьому я не бажаю бути суддею!
Но если всё дело в словах и именах и в вашем собственном законе, разбирайтесь сами. Я отказываюсь быть судьёй в этом деле".
Тоді всі [греки] схопили Состена, старшого синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.
Тогда они, схватив Сосфена, главу синагоги, стали бить его перед зданием суда, но Галлиона это ни мало не обеспокоило.
А Павло, пробувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.
Павел пробыл там ещё немало дней, а потом, оставив братьев, отплыл в Сирию; Прискилла с Акилой были с ним. В Кенхреях он остриг волосы в знак того, что дал обет Богу.
Причалив у Ефесі й залишив їх там, а сам, увійшовши до синагоги, розмовляв з юдеями.
Они прибыли в Ефес, и он оставил Прискиллу с Акилой, а сам пошёл в синагогу, чтобы говорить с евреями.
Як просили вони залишитися [в них] на довший час, то він не погодився,
Они попросили его побыть с ними дольше, но он не согласился,
а попрощався і сказав: [Мені неодмінно потрібно провести свято, яке наступає, в Єрусалимі]; я знову повернуся до вас, як на те буде воля Божа! Та й відплив з Ефеса.
а уходя, сказал: "Если Богу будет угодно, я вернусь к вам". Затем он отплыл из Ефеса.
І, прибувши до Кесарії, зайшов та привітав Церкву і відбув до Антіохії.
Побывав в Кесарии, он отправился в Иерусалим и приветствовал местную церковь, а затем отправился в Антиохию.
Пробувши певний час, він вирушив далі, проходячи за порядком Галатійську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.
Пробыв там некоторое время, он продолжал свой путь и, проходя из города в город по Галатии и Фригии, укреплял в вере всех учеников.
Один юдей на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний, який був сильний у Писанні, прибув до Ефеса.
Один иудей по имени Аполлос, уроженец Александрии, человек красноречивый и сведущий в Писаниях, пришёл в Ефес.
Був він наставлений на Господню дорогу і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки хрещення Івана.
Он был просвещён о пути Господнем, говорил с жаром и учил об Иисусе с точностью, хотя и знал только Иоанново крещение.
І він почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила й Прискила прийняли його та докладніше йому виклали про Божу дорогу.
Он стал смело говорить в синагоге. И когда Прискилла и Акила услышали его, то отвели его к себе домой, и ещё точнее объяснили ему путь Божий.
А коли він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його і написали учням, щоби прийняли його. І як він прибув, то дуже допоміг тим, які повірили через благодать,
Когда же он захотел отправиться в Ахаию, братья ободрили его и написали ученикам, чтобы те приняли его. Когда он прибыл туда, он смог оказать большую помощь тем, кто уверовал Божьей благодатью,