Переклад Турконяка

New King James Version

І сталося, як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши внутрішні території, прибув до Ефеса і, знайшовши деяких учнів,

Paul at Ephesus

And it happened, while Apollos was at Corinth, that Paul, having passed through the upper regions, came to Ephesus. And finding some disciples

2

запитав їх: Коли ви увірували, чи отримали ви Духа Святого? Вони відповіли йому: Та ми й не чули, що є Дух Святий!

2

he said to them, “Did you receive the Holy Spirit when you believed?”
So they said to him, “We have not so much as heard whether there is a Holy Spirit.”

3

А він [їм] сказав: То в що ж ви хрестилися? Вони відповіли: В хрещення Івана.

3

And he said to them, “Into what then were you baptized?”
So they said, “Into John’s baptism.”

4

Тож Павло промовив: Іван хрестив хрещенням на покаяння, кажучи людям, щоби повірили в Того, Хто йде за ним, тобто в Ісуса [Христа].

4

Then Paul said, “John indeed baptized with a baptism of repentance, saying to the people that they should believe on Him who would come after him, that is, on Christ Jesus.”

5

Почувши, вони охрестилися в Ім’я Господа Ісуса,

5

When they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.

6

а коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкували.

6

And when Paul had laid hands on them, the Holy Spirit came upon them, and they spoke with tongues and prophesied.

7

А було їх усіх чоловік з дванадцять.

7

Now the men were about twelve in all.

8

Увійшовши до синагоги, він рішуче три місяці переконував і говорив про Царство Боже.

8

And he went into the synagogue and spoke boldly for three months, reasoning and persuading concerning the things of the kingdom of God.

9

А коли деякі опиралися і не вірили, злословлячи Господню дорогу на очах у безлічі народу, він відступив від них, відокремив учнів і викладав щодня в школі [одного] Тирана.

9

But when some were hardened and did not believe, but spoke evil of the Way before the multitude, he departed from them and withdrew the disciples, reasoning daily in the school of Tyrannus.

10

Це було впродовж двох років, тож усі, які жили в Азії, почули Господнє Слово, — юдеї і греки.

10

And this continued for two years, so that all who dwelt in Asia heard the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks.

11

Бог чинив надзвичайні чудеса руками Павла,

11

Miracles Glorify Christ

Now God worked unusual miracles by the hands of Paul,

12

так що на хворих клали хусточки й пояси з його тіла, і вони оздоровлялися від недуг, а злі духи виходили.

12

so that even handkerchiefs or aprons were brought from his body to the sick, and the diseases left them and the evil spirits went out of them.

13

Деякі з мандруючих юдейських заклиначів почали закликати Ім’я Господа Ісуса на тих, хто мав злих духів, кажучи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого проповідує Павло!

13

Then some of the itinerant Jewish exorcists took it upon themselves to call the name of the Lord Jesus over those who had evil spirits, saying, [a]“We [b]exorcise you by the Jesus whom Paul preaches.”

14

То були семеро синів одного юдейського первосвященика Скеви, — вони це робили.

14

Also there were seven sons of Sceva, a Jewish chief priest, who did so.

15

А злий дух у відповідь сказав їм: Ісуса я знаю і Павла знаю, а ви хто такі?

15

And the evil spirit answered and said, “Jesus I know, and Paul I know; but who are you?”

16

І накинувся на них чоловік, в якому був злий дух, і, перемігши обох, подужав їх, так що втекли з того дому нагі та побиті.

16

Then the man in whom the evil spirit was leaped on them, [c]overpowered them, and prevailed against [d]them, so that they fled out of that house naked and wounded.

17

Це стало відомо всім юдеям і грекам, які жили в Ефесі, і страх напав на них усіх, і величалося Ім’я Господа Ісуса.

17

This became known both to all Jews and Greeks dwelling in Ephesus; and fear fell on them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.

18

Чимало хто з тих, які повірили, приходили, визнаючи й розповідаючи про свої вчинки.

18

And many who had believed came confessing and telling their deeds.

19

А багато ворожбитів, зібравши книги, спалили в усіх на очах. І підрахували їхню ціну та знайшли, що це п’ятдесят тисяч срібняків.

19

Also, many of those who had practiced magic brought their books together and burned them in the sight of all. And they counted up the value of them, and it totaled fifty thousand pieces of silver.

20

Отак, завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло.

20

So the word of the Lord grew mightily and prevailed.

21

А як це завершилося, Павло в Дусі задумав, пройшовши через Македонію і Ахаю, попрямувати до Єрусалима, говорячи: Як побуваю там, то потрібно мені й Рим побачити!

21

The Riot at Ephesus

When these things were accomplished, Paul purposed in the Spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, “After I have been there, I must also see Rome.”

22

Пославши до Македонії двох із тих, які прислуговували йому, Тимофія і Ераста, сам затримався на якийсь час в Азії.

22

So he sent into Macedonia two of those who ministered to him, Timothy and Erastus, but he himself stayed in Asia for a time.

23

Того часу зчинився чималий заколот щодо Господньої дороги.

23

And about that time there arose a great commotion about the Way.

24

Бо один золотар на ім’я Дмитро, який виготовляв маленькі срібні храми Артеміди, давав ремісникам чималий заробіток.

24

For a certain man named Demetrius, a silversmith, who made silver shrines of [e]Diana, brought no small profit to the craftsmen.

25

Зібравши їх та інших, які цим займалися, він сказав: Мужі, ви знаєте, що наш прибуток — від цієї роботи;

25

He called them together with the workers of similar occupation, and said: “Men, you know that we have our prosperity by this trade.

26

і бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, а майже по всій Азії цей Павло переконав і відвернув багатьох людей, говорячи, начебто те, що зроблено руками, — то не боги.

26

Moreover you see and hear that not only at Ephesus, but throughout almost all Asia, this Paul has persuaded and turned away many people, saying that they are not gods which are made with hands.

27

Є небезпека, що не тільки наше ремесло прийде в занепад, але й храм великої богині Артеміди вважатимуть за ніщо. І буде знищена велич тієї, якій поклоняється вся Азія та цілий світ!

27

So not only is this trade of ours in danger of falling into disrepute, but also the temple of the great goddess Diana may be despised and [f]her magnificence destroyed, whom all Asia and the world worship.”

28

Почувши це й переповнившись гнівом, вони кричали, вигукуючи: Велика Артеміда Ефеська!

28

Now when they heard this, they were full of wrath and cried out, saying, “Great is Diana of the Ephesians!”

29

Тож у місті зчинилася колотнеча. Схопивши Гая та Аристарха — македонців, супутників Павла, усі, як один, кинулися до амфітеатру.

29

So the whole city was filled with confusion, and rushed into the theater with one accord, having seized Gaius and Aristarchus, Macedonians, Paul’s travel companions.

30

Коли ж Павло хотів вийти до натовпу, то учні не дозволяли йому.

30

And when Paul wanted to go in to the people, the disciples would not allow him.

31

Дехто з азійських начальників, які були його приятелями, послали до нього і благали, щоб не йшов він до амфітеатру.

31

Then some of the [g]officials of Asia, who were his friends, sent to him pleading that he would not venture into the theater.

32

Отож, кожний кричав щось своє. Збори були бурхливі, та багато хто не знав, чому зібралися.

32

Some therefore cried one thing and some another, for the assembly was confused, and most of them did not know why they had come together.

33

З юрби висунули Олександра, якого запропонували юдеї. Олександр, зробивши знак рукою, хотів дати пояснення юрбі.

33

And they drew Alexander out of the multitude, the Jews putting him forward. And Alexander motioned with his hand, and wanted to make his defense to the people.

34

Та довідавшись, що він юдей, усі зо дві години вигукували в один голос: Велика Артеміда Ефеська!

34

But when they found out that he was a Jew, all with one voice cried out for about two hours, “Great is Diana of the Ephesians!”

35

А міський писар, заспокоївши юрбу, сказав: Мужі ефеські, чи є якась людина, яка не знає, що місто Ефес шанує велику Артеміду та її образ, що впав з неба?

35

And when the city clerk had quieted the crowd, he said: “Men of Ephesus, what man is there who does not know that the city of the Ephesians is temple guardian of the great goddess [h]Diana, and of the image which fell down from [i]Zeus?

36

Отже, оскільки це незаперечне, треба вам вгамуватися і не робити нічого необачного.

36

Therefore, since these things cannot be denied, you ought to be quiet and do nothing rashly.

37

А ви привели цих людей, які ані храму не обікрали, ані богині нашої не зневажають.

37

For you have brought these men here who are neither robbers of temples nor blasphemers of [j]your goddess.

38

Тому коли Дмитро й ті ремісники, які з ним, мають до когось справу, то є судді та проконсули, хай позивають один одного.

38

Therefore, if Demetrius and his fellow craftsmen have a [k]case against anyone, the courts are open and there are proconsuls. Let them bring charges against one another.

39

А як чогось іншого домагаєтеся, то нехай вирішиться це на законних зборах.

39

But if you have any other inquiry to make, it shall be determined in the lawful assembly.

40

Оскільки нам загрожує небезпека бути за сьогоднішнє звинуваченими в заколоті, і немає жодної причини, котрою зможемо виправдати цей безпорядок! Сказавши це, він розпустив збори.

40

For we are in danger of being [l]called in question for today’s uproar, there being no reason which we may give to account for this disorderly gathering.”

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Дії 19

Acts 19