Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.
Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.
Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.
І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.
Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.
І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.
І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.
А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.
У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.
Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.
Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?
Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?
Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?
Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?
Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,
Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»
Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,
юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!
Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?
Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»
Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.
А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».
А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!
Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова!
Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.
Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку.
І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.
„В останні дні, — говорить Бог, — Я проллю Мій Дух на всіх людей, і ваші сини і дочки будуть пророкувати, а ваші юнаки бачимуть з’яви, старим же снитимуться сни.
І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.
Так, у ті дні Я проллю Дух Мій на слуг Моїх: чоловіків і жінок — і ті почнуть пророкувати.
І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.
Знамення покажу Я в Небесах, і знаки різні на землі: кров і вогонь, і клуби диму.
Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!
Сонце стане темним, а місяць — кривавим у переддень великого і славного приходу Господа.
І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!
Та кожен, хто вірить у Господа,[3] буде помилуваний”.
Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,
Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте.
Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;
Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті.
та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.
Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його.
Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.
Адже ще Давид говорив про Нього:
„Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.
„Я завжди бачив Господа перед собою. Він незмінно праворуч від мене, щоб я був у безпеці.
Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,
І через це радіє моє серце і вуста мої радіють, і тіло моє буде жити з надією, тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,[4] Ти не даси Своєму Святому [5] зазнати тління.
бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.
Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!
Ти відкрив мені дороги життя. Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».
Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.
«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні.
Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,
Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків.[6]
він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.
Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:
„Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.
„Душа Його не залишиться в країні мертвих, і тіло Його не зазнає тління”.
Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.
Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього.
Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.
Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте.
Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,
Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:
„Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.
„Господь мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх Тобі підніжком [7]””.
доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!
Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!
Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»
Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?
Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»
А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!
Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа.
Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!
Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».
Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!
І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!»
Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.
Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.
Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.
Віруючі присвячували життя своє вивченню вчення апостолів. Вони їли разом [8] і молилися разом.
І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].
Пошана до Бога перебувала в серці кожного з них, й багато чудес і знамень чинили апостоли.
А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.
Всі віруючі були разом і ділилися всім, що мали.
Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.
Вони продавали своє майно і власність, та розподіляли їх між усіма за потребою кожного.
І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,
Щодня вони всім товариством зустрічалися в Храмі. В вдома вони розламували хліб і їли разом. І були вони щасливі й щирі серцями.