Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
А він промовив: Мужі, брати і батьки, послухайте! Бог слави з’явився нашому батькові Авраамові, коли він був у Месопотамії перед тим, як він оселився в Харані.
Но он сказал: мужи братия и отцы! послушайте. Бог славы явился отцу нашему Аврааму в Месопотамии, прежде переселения его в Харран,
І сказав йому: Вийди зі своєї землі, від свого роду та піди в край, який Я тобі покажу.
и сказал ему: «выйди из земли твоей и из родства твоего и из дома отца твоего и пойди в землю, которую покажу тебе».
Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселився в Харані. А звідти, після смерті його батька, Бог переселив його в цю землю, де ви тепер живете.
Тогда он вышел из земли Халдейской и поселился в Харране; а оттуда, по смерти отца его, переселил его Бог в сию землю, в которой вы ныне живёте.
І не дав йому спадщини в ній навіть на стопу ноги, але обіцяв дати її для володіння йому та його нащадкам після нього, хоч не було в нього дитини.
И не дал ему на ней наследства ни на стопу ноги, а обещал дать её во владение ему и потомству его по нём, когда ещё был он бездетен.
І сказав йому Бог, що нащадки його будуть переселенцями в чужій землі, будуть поневолені й гнобитимуть їх чотириста років.
И сказал ему Бог, что потомки его будут переселенцами в чужой земле и будут в порабощении и притеснении лет четыреста.
Але Я, — сказав Бог, — судитиму народ, якому вони служитимуть, і після цього вийдуть і будуть служити Мені на цьому місці!
«Но Я, сказал Бог, произведу суд над тем народом, у которого они будут в порабощении; и после того они выйдут и будут служить Мне на сём месте».
І дав йому завіт обрізання. І він породив Ісаака й обрізав його восьмого дня, Ісаак — Якова, Яків — дванадцятьох патріархів.
И дал ему завет обрезания. По сём родил он Исаака и обрезал его в восьмой день; а Исаак родил Иакова, Иаков же двенадцать патриархов.
А патріархи позаздрили Йосифові й продали його в Єгипет. Та з ним був Бог
Патриархи, по зависти, продали Иосифа в Египет; но Бог был с ним,
і визволив його від усіх утисків, дав йому мудрість і милість перед фараоном, царем єгипетським, і поставив його правителем над Єгиптом і над усім своїм домом.
и избавил его от всех скорбей его, и даровал мудрость ему и благоволение царя Египетского фараона, который и поставил его начальником над Египтом и над всем домом своим.
Настав же голод по всій [землі] Єгипетській та Ханаанській, і прийшла велика скрута, — наші батьки не знаходили поживи.
И пришёл голод и великая скорбь на всю землю Египетскую и Ханаанскую, и отцы наши не находили пропитания.
Почувши, що в Єгипті є пшениця, Яків послав спочатку наших батьків.
Иаков же, услышав, что есть хлеб в Египте, послал туда отцов наших в первый раз.
Коли ж вони прибули вдруге, Йосиф признався своїм братам, і рід Йосифа став відомим фараонові.
А когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся братьям своим, и известен стал фараону род Иосифов.
Йосиф послав покликати свого батька Якова з усім родом, — сімдесят п’ять [1] душ.
Иосиф, послав, призвал отца своего Иакова и всё родство своё, душ семьдесят пять.
Тож Яків переселився в Єгипет, де помер сам і батьки наші;
Иаков перешёл в Египет, и скончался сам и отцы наши;
і перенесли їх до Сихема й поклали до гробниці, яку Авраам купив за срібло в синів Емора в Сихемі.
и перенесены были в Сихем и положены во гробе, который купил Авраам ценою серебра у сынов Еммора Сихемова.
Коли наближався час виконання обітниці, яку Бог проголосив Авраамові, народ в Єгипті збільшився і помножився,
А по мере, как приближалось время исполниться обетованию, о котором клялся Бог Аврааму, народ возрастал и умножался в Египте,
доки не постав у Єгипті інший цар, який не знав Йосипа.
до тех пор, как восстал иной царь, который не знал Иосифа.
Він, замисливши зло проти нашого роду, гнобив наших батьків, примушуючи їх викидати своїх немовлят, аби не давати їм жити.
Сей, ухищряясь против рода нашего, притеснял отцов наших, принуждая их бросать детей своих, чтобы не оставались в живых.
У цей час народився Мойсей, і був він гарний перед Богом; його годували три місяці в батьківському домі.
В это время родился Моисей, и был прекрасен пред Богом. Три месяца он был питаем в доме отца своего.
Коли ж його покинули, то дочка фараона взяла його й вигодувала собі за сина.
А когда был брошен, взяла его дочь фараонова и воспитала его у себя, как сына.
І Мойсей був навчений усієї єгипетської мудрості, був сильний у своїх ділах та словах.
И научен был Моисей всей мудрости Египетской, и был силён в словах и делах.
А коли сповнилося йому сорок років, прийшло йому на серце відвідати своїх братів — синів Ізраїля.
Когда же исполнилось ему сорок лет, пришло ему на сердце посетить братьев своих, сынов Израилевых.
Побачивши, як кривдили одного з них, допоміг і, убивши єгиптянина, помстився за покривдженого.
И, увидев одного из них обижаемого, вступился и отомстил за оскорблённого, поразив Египтянина.
Він думав, що його брати зрозуміють, що це Бог його рукою дає їм спасіння. Та вони не зрозуміли.
Он думал, поймут братья его, что Бог рукою его даёт им спасение; но они не поняли.
Наступного дня з’явився перед ними, коли вони билися, і намагався їх помирити, сказавши: Мужі, та ви ж брати, навіщо кривдите один одного?
На следующий день, когда некоторые из них дрались, он явился и склонял их к миру, говоря: «вы братья; зачем обижаете друг друга?»
А той, який кривдив ближнього, відштовхнув його, сказавши: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами?
Но обижающий ближнего оттолкнул его, сказав: «кто тебя поставил начальником и судьею над нами?
Чи ти хочеш мене вбити так само, як учора вбив єгиптянина?
Не хочешь ли ты убить и меня, как вчера убил Египтянина?»
Через цю справу Мойсей утік і став чужинцем у Мадіямській землі, де породив двох синів.
От сих слов Моисей убежал и сделался пришельцем в земле Мадиамской, где родились от него два сына.
Коли минуло сорок років, з’явився йому в пустелі при Сінайській горі ангел [Господній] у вогняному полум’ї куща.
По исполнении сорока лет явился ему в пустыне горы Синая Ангел Господень в пламени горящего тернового куста.
Побачивши це, Мойсей дивувався з видіння. А коли він підійшов, щоб роздивитися, то пролунав голос Господа:
Моисей, увидев, дивился видению; а когда подходил рассмотреть, был к нему глас Господень:
Я, Бог твоїх батьків, Бог Авраама й Ісаака та [Бог] Якова! Охоплений трепетом, Мойсей не наважився поглянути.
«Я Бог отцов твоих, Бог Авраама и Бог Исаака и Бог Иакова». Моисей, объятый трепетом, не смел смотреть.
Та Господь сказав йому: Зніми взуття зі своїх ніг, бо місце, на якому стоїш, — це свята земля!
И сказал ему Господь: «сними обувь с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, есть земля святая.
Я поглянув і побачив гноблення Мого народу, який у Єгипті, Я почув їхній стогін, тож зійшов визволити їх. А тепер іди, Я посилаю тебе до Єгипту!
Я вижу притеснение народа Моего в Египте, и слышу стенание его, и нисшёл избавить его: итак, пойди, Я пошлю тебя в Египет».
Цього Мойсея, якого відкинули, сказавши: Хто тебе поставив старшим і суддею? — його, з’явившись у кущі, Бог рукою ангела послав як старшого й визволителя.
Сего Моисея, которого они отвергли, сказав: «кто тебя поставил начальником и судьею?», сего Бог через Ангела, явившегося ему в терновом кусте, послал начальником и избавителем.
Саме він вивів їх, зробивши чудеса й ознаки в Єгипетській землі та на Червоному морі й упродовж сорока років у пустелі.
Сей вывел их, сотворив чудеса и знамения в земле Египетской, и в Чермном море, и в пустыне в продолжение сорока лет.
Це той Мойсей, який сказав синам ізраїльським: Пророка поставить вам Бог з ваших братів, як мене, [Його слухайте]!
Это тот Моисей, который сказал сынам Израилевым: «Пророка воздвигнет вам Господь Бог ваш из братьев ваших, как меня; Его слушайте».
Це той, хто в пустелі на зібранні був разом з Ангелом, який на Сінайській горі говорив до нього та до наших батьків, хто одержав живі слова, щоби дати нам;
Это тот, который был в собрании в пустыне с Ангелом, говорившим ему на горе Синае, и с отцами нашими, и который принял живые слова, чтобы передать нам,
якого не схотіли послухатися наші батьки, але відкинули його й повернулися своїми серцями до Єгипту,
которому отцы наши не хотели быть послушными, но отринули его и обратились сердцами своими к Египту,
сказавши Ааронові: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо не знаємо, що сталося з цим Мойсеєм, який вивів нас із Єгипетської землі!
сказав Аарону: «сделай нам богов, которые предшествовали бы нам; ибо с Моисеем, который вывел нас из земли Египетской, не знаем, что случилось».
І тими днями вони зробили теля, принесли жертву ідолові й веселилися з витвору своїх рук.
И сделали в те дни тельца, и принесли жертву идолу, и веселились перед делом рук своих.
Тож Бог відвернувся і передав їх служити небесному війську, як написано в книзі Пророків: Доме Ізраїля, чи приносили ви Мені сорок років у пустелі заколення і жертви?
Бог же отвратился и оставил их служить воинству небесному, как написано в книге пророков: «дом Израилев! приносили ли вы Мне заколения и жертвы в продолжение сорока лет в пустыне?
Ви ж підняли намет Молоха і зірку вашого бога Райфана — зображення, які самі зробили, щоби поклонятися їм! Я переселю вас аж за Вавилон!
Вы приняли скинию Молохову и звезду бога вашего Ремфана, изображения, которые вы сделали, чтобы поклоняться им: и Я переселю вас далее Вавилона».
Наші батьки мали в пустелі намет свідчення, як наказав Той, Хто велів Мойсеєві зробити його за зразком, який він бачив.
Скиния свидетельства была у отцов наших в пустыне, как повелел Говоривший Моисею сделать её по образцу, им виденному.
Узявши його, батьки наші занесли його разом з Ісусом у землю тих народів, які вигнав Бог з-перед обличчя наших батьків, — і так аж до днів Давида,
Отцы наши с Иисусом, взяв её, внесли во владения народов, изгнанных Богом от лица отцов наших. Так было до дней Давида.
який знайшов благодать у Бога і просив, щоби знайти дім для Бога Якова.
Сей обрёл благодать пред Богом и молил, чтобы найти жилище Богу Иакова.
Але Всевишній проживає не в рукотворному, як каже пророк:
Но Всевышний не в рукотворенных храмах живёт, как говорит пророк:
Небо — Мій престол, а земля — підніжжя для Моїх ніг. Який дім збудуєте Мені, — каже Господь, — або яке місце для Мого спочинку?
«Небо — престол Мой, и земля — подножие ног Моих. Какой дом созиждете Мне, говорит Господь, или какое место для покоя Моего?
Ви, твердошиї, з необрізаними серцями й вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, — як батьки ваші, так і ви!
Жестоковыйные! люди с необрезанным сердцем и ушами! вы всегда противитесь Духу Святому, как отцы ваши, так и вы.
Кого з пророків не переслідували ваші батьки? І повбивали тих, які наперед провіщали про прихід Праведника, Якого ви тепер зрадили й убили.
Кого из пророков не гнали отцы ваши? Они убили предвозвестивших пришествие Праведника, Которого предателями и убийцами сделались ныне вы, —
Ви, котрі одержали Закон через веління ангелів, але не зберегли його!
вы, которые приняли закон при служении Ангелов и не сохранили.
Слухаючи це, вони палали гнівом у своїх серцях і скреготали на нього зубами.
Слушая сие, они рвались сердцами своими и скрежетали на него зубами.
Але Степан, сповнений Святого Духа, поглянув на небо, побачив славу Божу й Ісуса, Який стояв праворуч Бога,
Стефан же, будучи исполнен Духа Святого, воззрев на небо, увидел славу Божию и Иисуса, стоящего одесную Бога,
і сказав: Ось я бачу відкриті небеса й Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога!
и сказал: вот, я вижу небеса отверстые и Сына Человеческого, стоящего одесную Бога.
Голосно закричавши й затуливши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього.
Но они, закричав громким голосом, затыкали уши свои, и единодушно устремились на него,
І, вивівши за місто, вони почали побивати його камінням. А свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, якого звали Савлом.
и, выведя за город, стали побивать его камнями. Свидетели же положили свои одежды у ног юноши, именем Савла,
І побивали камінням Степана, а він молився і казав: Господи Ісусе, прийми дух мій!
и побивали камнями Стефана, который молился и говорил: Господи Иисусе! приими дух мой.