Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
А Савло схвалював його вбивство. У ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Усі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії.
Савл же одобрял убиение его. В те дни произошло великое гонение на церковь в Иерусалиме; и все, кроме Апостолов, рассеялись по разным местам Иудеи и Самарии.
Побожні мужі поховали Степана й гідно оплакали його.
Стефана же погребли мужи благоговейные, и сделали великий плач по нём.
Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці.
А Савл терзал церковь, входя в домы и влача мужчин и женщин, отдавал в темницу.
А ті, які були розпорошені, ходили й благовістили Слово.
Между тем рассеявшиеся ходили и благовествовали слово.
Филип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм про Христа.
Так, Филипп пришёл в город Самарийский и проповедовал им Христа.
А натовпи людей прислухалися до того, що говорив Филип, і однодушно приймали почуте, бо бачили чудеса, які він чинив.
Народ единодушно внимал тому, что говорил Филипп, слыша и видя, какие он творил чудеса.
З багатьох, сповнених нечистими духами, вони виходили й гучно кричали, а багато паралізованих і кривих оздоровлялися.
Ибо нечистые духи из многих, одержимых ими, выходили с великим воплем, а многие расслабленные и хромые исцелялись.
Був у місті один чоловік на ім’я Симон. Перед тим він займався чаклунством і дивував народ Самарії, видаючи себе за когось великого.
Находился же в городе некоторый муж, именем Симон, который перед тем волхвовал и изумлял народ Самарийский, выдавая себя за кого-то великого.
Його слухали від малого до великого, кажучи: Це велика сила Божа!
Ему внимали все, от малого до большого, говоря: сей есть великая сила Божия.
Слухали його, бо довго дивував їх чаклунством.
А внимали ему потому, что он немалое время изумлял их волхвованиями.
Але коли повірили Филипові, який благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, то охрестилися і чоловіки, і жінки.
Но, когда поверили Филиппу, благовествующему о Царствии Божием и о имени Иисуса Христа, то крестились и мужчины и женщины.
Повірив і сам Симон; охрестившись, він постійно перебував з Филипом і дивувався, коли бачив прояви великої сили й чудеса.
Уверовал и сам Симон и, крестившись, не отходил от Филиппа; и, видя совершающиеся великие силы и знамения, изумлялся.
Апостоли, які перебували в Єрусалимі, почули, що Самарія прийняла Боже Слово, і послали до них Петра та Івана.
Находившиеся в Иерусалиме Апостолы, услышав, что Самаряне приняли слово Божие, послали к ним Петра и Иоанна,
Прийшовши, ті помолилися за них, щоб вони одержали Святого Духа.
которые, придя, помолились о них, чтобы они приняли Духа Святого.
Адже на жодного з них Він ще не зійшов, бо ті були тільки хрещені в Ім’я Господа Ісуса.
Ибо Он не сходил ещё ни на одного из них, а только были они крещены во имя Господа Иисуса.
Тоді поклали на них руки — і вони одержали Святого Духа.
Тогда возложили руки на них, и они приняли Духа Святого.
Коли Симон побачив, що покладанням рук апостолів дається [Святий] Дух, то приніс їм гроші
Симон же, увидев, что через возложение рук Апостольских подаётся Дух Святой, принёс им деньги,
й промовив: Дайте і мені таку владу, щоб на кого я покладу руки, той одержував би Святого Духа!
говоря: дайте и мне власть сию, чтобы тот, на кого я возложу руки, получал Духа Святого.
Та Петро сказав йому: Твої гроші хай з тобою загинуть, бо ти думаєш за гроші набути дар Божий.
Но Пётр сказал ему: серебро твоё да будет в погибель с тобою, потому что ты помыслил дар Божий получить за деньги.
Немає тобі частки й наділу в цій справі, бо твоє серце не чесне перед Богом.
Нет тебе в сём части и жребия, ибо сердце твоё неправо пред Богом.
Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця.
Итак, покайся в сём грехе твоём и молись Богу: может быть, отпустится тебе помысел сердца твоего;
Бо ти, я бачу, переповнений жовчною гіркотою і перебуваєш в оковах неправди!
ибо вижу тебя исполненного горькой жёлчи и в узах неправды.
У відповідь Симон сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали.
Симон же сказал в ответ: помолитесь вы за меня Господу, дабы не постигло меня ничто из сказанного вами.
А вони засвідчили й після проповіді Слова Господнього повернулися в Єрусалим. Благовістили вони й у багатьох самарійських селах.
Они же, засвидетельствовав и проповедав слово Господне, обратно пошли в Иерусалим и во многих селениях Самарийских проповедали Евангелие.
Ангел Господній промовив до Филипа, кажучи: Встань і йди на південь, — на шлях, що йде з Єрусалима до Гази, бо пустинний він!
А Филиппу Ангел Господень сказал: встань и иди на полдень, на дорогу, идущую из Иерусалима в Газу, на ту, которая пуста.
Він устав і пішов. І ось муж, — євнух з Ефіопії, — вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим;
Он встал и пошёл. И вот, муж Ефиоплянин, евнух, вельможа Кандакии, царицы Ефиопской, хранитель всех сокровищ её, приезжавший в Иерусалим для поклонения,
повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю.
возвращался и, сидя на колеснице своей, читал пророка Исаию.
Дух же сказав Филипові: Підійди і пристань до цієї колісниці!
Дух сказал Филиппу: подойди и пристань к сей колеснице.
Филип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш?
Филипп подошёл и, услышав, что он читает пророка Исаию, сказал: разумеешь ли, что читаешь?
Той відказав: Як же можу я розуміти, коли ніхто не наставить мене? І попросив Филипа, щоб увійшов і сів біля нього.
Он сказал: как могу разуметь, если кто не наставит меня? и попросил Филиппа взойти и сесть с ним.
А місце з Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, — Він не відкриває уст Своїх.
А место из Писания, которое он читал, было сие: «как овца, ведён был Он на заклание, и, как агнец пред стригущим его безгласен, так Он не отверзает уст Своих.
У Його приниженні відмовлено Йому в суді. [Але] хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі!
В уничижении Его суд Его совершился. Но род Его кто разъяснит? ибо вземлется от земли жизнь Его».
А євнух обізвався і сказав Филипові: Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого?
Евнух же сказал Филиппу: прошу тебя сказать: о ком пророк говорит это? о себе ли, или о ком другом?
Відкривши уста й почавши з цього Писання, Филип благовістив йому про Ісуса.
Филипп отверз уста свои и, начав от сего Писания, благовествовал ему об Иисусе.
Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І євнух каже: Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися?
Между тем, продолжая путь, они приехали к воде; и евнух сказал: вот вода; что препятствует мне креститься?
[А Филип йому сказав: Якщо віриш усім своїм серцем, — то можна. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!]
Филипп же сказал ему: если веруешь от всего сердца, можно. Он сказал в ответ: верую, что Иисус Христос есть Сын Божий.
І він наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду — Филип і євнух; і він охрестив його.
И приказал остановить колесницу, и сошли оба в воду, Филипп и евнух; и крестил его.
Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Филипа, і євнух більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів.
Когда же они вышли из воды, Дух Святой сошёл на евнуха, а Филиппа восхитил Ангел Господень, и евнух уже не видел его, и продолжал путь, радуясь.