Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика
А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
й випросив у нього листів у Дамаск — до синагог, аби привести зв’язаними в Єрусалим тих, кого знайде з того напряму вчення, — чоловіків і жінок.
попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.
А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів: Я — Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку!]
А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“
Тож встань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!
А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили.
А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск.
Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
У Дамаску був один учень на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи!
А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“
Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, у домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться.
Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.
і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!
Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
І тут має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я.
І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля.
І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
Тому що Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я!
Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
Тож Ананій пішов, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, Який з’явився тобі в дорозі, котрою ти йшов, щоб ти прозрів і наповнився Духом Святим.
І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
І в мить наче якась луска відпала з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився
І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
і прийняв їжу, аби підкріпитися. Декілька днів він пробув з учнями, які перебували в Дамаску.
і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
І в синагогах він відразу ж почав проповідувати про Ісуса, що Він — Син Божий.
І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
Тож дивувалися всі, хто слухав, і говорили: Хіба це не той, котрий переслідував у Єрусалимі тих, які прикликають це Ім’я, а сюди прийшов, щоби в’язати їх і вести до первосвящеників?
І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
Савло ще більше міцнів і бентежив юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Він є Христос.
А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
А як минуло чимало днів, юдеї змовилися вбити його.
А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
Савлові ж їхня змова стала відома. І вони стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.
та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
Та учні, взявши його, вночі спустили по стіні в кошику.
Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
Прийшовши в Єрусалим, він намагався приєднатися до учнів, та всі боялися його, не вірячи, що він є учнем.
А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
А Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як Павло в дорозі побачив Господа, Який говорив до нього, та як у Дамаску він відважно промовляв в Ім’я Ісуса.
Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
І він був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо проповідуючи в Ім’я Господа.
І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
Говорив же й диспутував з елліністами, а вони шукали його, щоб убити.
Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
Довідавшись про це, брати повели його до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.
Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
Отже, Церква по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мала мир, збудовуючись і ходячи в Господньому страсі, наповнювалася втіхою Святого Духа.
А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
Коли Петро обходив усіх, прибув він і до святих, які жили в Лідді.
І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
Знайшов там одного чоловіка на ім’я Еней, котрий вісім років лежав у ліжку, бо був паралізований.
Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
І сказав йому Петро: Енею, зціляє тебе Ісус Христос! Устань і прибери свою постіль! І той відразу встав.
І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.
Побачили його всі, які жили в Лідді та в Сароні, і навернулися до Господа.
І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
А в Йопії була одна учениця на ім’я Тавита, що в перекладі означає Сарна; вона була сповнена добрих діл і милостинь, які чинила.
А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
А сталося так, що вона тими днями захворіла й померла. Обмили її й поклали у верхній кімнаті.
І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро там, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас!
А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, завели його до верхньої кімнати. Усі вдови обступили його, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.
І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
А Петро, випровадивши всіх і схилившись на коліна, помолився. І повернувшись, сказав тілу: Тавито, встань! Вона розплющила свої очі і, побачивши Петра, сіла.
Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
Подавши їй руку, він підвів її. І, покликавши святих і вдовиць, він поставив її перед ними живою.
Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
Це стало відомо по всій Йопії, і люди повірили в Господа.
А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.