Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Числа 36) | (Повторення 2) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря, між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.
  • Вот слова, которые Моисей сказал всему Израилю в пустыне, что к востоку от Иордана — то есть в иорданской долине — напротив Суфа, между Параном и Тофелом, Лаваном, Хацеротом и Ди-Загавом.
  • З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.
  • (На расстоянии одиннадцати дней от Хорива по дороге от горы Сеир к Кадеш-Барнеа.)
  • І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.
  • В сороковой год после выхода из Египта, в первый день одиннадцатого месяца Моисей объявил израильтянам все, что повелел ему о них Господь.
  • Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,
  • Это было после того, как он разбил Сигона, царя аморреев, который правил в Хешбоне, а в Эдреи разбил Ога, царя Башана, который правил в Аштароте.1
  • в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:
  • К востоку от Иордана на земле Моава Моисей начал разъяснять этот Закон, говоря:
  • Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!
  • — Господь, наш Бог, говорил нам в Хориве: «Довольно вам жить у этой горы.
  • Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.
  • Сверните лагерь и идите в аморрейские нагорья и ко всем соседним народам, живущим в иорданской долине, в горах, в западных предгорьях, в Негеве и вдоль побережья, идите в землю хананеев и на Ливан, даже до великой реки Евфрата.
  • Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.
  • Смотрите, Я дал вам эту землю. Войдите и овладейте землей, которую Господь клялся отдать вашим отцам Аврааму, Исааку и Иакову — и их семени».
  • Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.
  • В то время я сказал вам: «Вы — слишком тяжелое бремя для меня одного.
  • Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!
  • Господь, ваш Бог, умножил ваше число, и сегодня вы многочисленны, как звезды на небе.
  • Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —
  • Пусть Господь, Бог ваших отцов, умножит ваше число в тысячу раз больше и благословит вас, как обещал!
  • та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?
  • Но как я могу нести тяжелое бремя ваших споров один?
  • Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.
  • Изберите мудрых, понимающих и уважаемых людей от каждого вашего рода, а я поставлю их над вами».
  • А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!
  • Вы отвечали мне: «То, что ты предлагаешь, хорошо».
  • Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.
  • Я выбрал из ваших родов мудрых и уважаемых людей и поставил их вождями над вами: начальниками над тысячами, сотнями, полусотнями и десятками и старейшинами в родах.
  • Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.
  • Я повелел в то время вашим судьям: выслушивайте споры между вашими братьями и судите справедливо, будет ли тяжба между израильтянами или между израильтянином и чужеземцем.
  • На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.
  • Когда будете судить, не будьте пристрастны. Выслушивайте как великого, так и малого. Никого не бойтесь, потому что суд принадлежит Богу. Приносите мне всякое дело, которое слишком трудно для вас, и я выслушаю его.
  • І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
  • В то время я сказал вам все, что вы должны были делать.
  • Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.
  • Затем мы тронулись в путь, как повелел нам Господь. Вышли из Хорива, и пошли к аморрейским нагорьям через всю огромную и ужасную пустыню, которую вы видели, и достигли Кадеш-Барнеа.
  • І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.
  • Тогда я сказал вам: «Вы достигли аморрейских нагорий, которые Господь, наш Бог, отдает нам.
  • Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею, як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.
  • Смотри, Господь, твой Бог, отдал тебе землю. Поднимись и завладей ею, как сказал тебе Господь, Бог твоих отцов. Не бойся; не будь малодушным».
  • Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.
  • Тогда вы все пришли ко мне и сказали: «Пошлем вперед людей, пусть они разведают нам эту землю и расскажут о дороге, по которой нам идти, и о городах, куда мы вступим».
  • Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.
  • Мне понравилось это предложение, и я выбрал из вас двенадцать человек, по одному из каждого рода.
  • Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.
  • Они пошли, поднялись в нагорья, пришли в долину Эшкол и исследовали ее.
  • Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
  • Взяв с собой плоды с той земли, они принесли их вниз к нам и доложили: «Хорошую землю дает нам Господь, наш Бог».
  • Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.
  • Но вы не захотели подниматься; вы взбунтовались против повеления Господа, вашего Бога.
  • Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.
  • Вы роптали у себя в шатрах и говорили: «Господь ненавидит нас. Поэтому Он вывел нас из Египта, чтобы отдать в руки аморреев и погубить.
  • Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.
  • Куда нам идти? Наши братья лишили нас смелости.2 Они говорят: „Тот народ сильнее и выше ростом; города там большие, со стенами до небес. Мы даже видели там потомков Анака“».
  • Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
  • Тогда я сказал вам: «Не страшитесь, не бойтесь их.
  • Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі
  • Господь, ваш Бог, идет впереди, чтобы сражаться за вас, как Он сделал в Египте у вас на глазах
  • та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.
  • и в пустыне, где вы видели, как Господь, ваш Бог, носил вас, словно отец своего сына, на всем вашем пути вплоть до этого места».
  • Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,
  • Но вы не доверились Господу, вашему Богу,
  • Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.
  • Который шел перед вами во время путешествия ночью в огне, а днем в облаке, чтобы найти вам места для остановки и показать путь, которым вы должны идти.
  • Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:
  • Когда Господь услышал ваши речи, Он разгневался и поклялся:
  • Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —
  • «Ни один человек из этого злого поколения не увидит благодатной земли, которую Я клялся отдать вашим отцам,
  • за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.
  • кроме Халева, сына Иефоннии. Он увидит ее, и Я дам ему и его потомкам землю, через которую он проходил, потому что он от всего сердца последовал Господу».
  • Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
  • Из-за вас Господь разгневался и на меня и сказал: «Ты тоже не войдешь туда.
  • Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.
  • Но твой помощник Иисус, сын Навин, войдет в эту землю. Ободряй его, потому что он поведет Израиль, чтобы унаследовать ее.
  • І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
  • А дети, о которых вы говорили, что они попадут в плен, — ваши дети, которые еще не отличают хорошее от плохого, войдут в землю. Я отдам ее им, и они овладеют ею.
  • Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.
  • А вы повернитесь и отправляйтесь в пустыню, что на пути к Красному морю».
  • Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.
  • Тогда вы отвечали: «Мы согрешили против Господа. Мы поднимемся и сразимся, как повелел нам Господь, наш Бог». Вы взяли оружие, думая, что подняться в нагорья легко.
  • Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!
  • Но Господь сказал мне: «Скажи им: „Не поднимайтесь и не сражайтесь, потому что Меня не будет с вами. Ваши враги разобьют вас“».
  • І я говорив вам це, та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.
  • Я сказал вам, но вы не послушали. Вы взбунтовались против повеления Господа и в своей гордыне поднялись в нагорья.
  • Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.
  • Аморреи, жившие в тех нагорьях, вышли против вас. Они преследовали вас, как пчелиный рой, и били вас от Сеира до самого города Хормы.
  • Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.
  • Вы вернулись и плакали перед Господом, но Он не внял вашему плачу и отказался услышать вас.
  • І ви сиділи [1] в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.
  • И много дней вы оставались в Кадеше — все то время, которое вы там провели.

  • ← (Числа 36) | (Повторення 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025