Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Отже, я запитую: Хіба відкинув Бог Свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин — з нащадків Авраама, з Веніаминового племені.
Отож питаю: Чи не відкинув Бог народ свій? Ніколи в світі! Бо і я ізраїльтянин, з роду Авраама, з коліна Веніямина.
Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, коли він скаржиться Богові на Ізраїль:
Бог не відкинув свого народу, що його наперед вибрав. Чи ж ви не знаєте, що Письмо про Іллю говорить, коли він скаржиться до Бога на Ізраїля?
Господи, повбивали Твоїх пророків, порозбивали Твої жертовники, а я залишився сам; шукають і моєї душі!
«Господи! Пророків твоїх повбивали і жертовники твої поруйнували, лишився тільки я один, і шукають душі моєї.»
І що ж каже йому Бог у відповідь? Я залишив Собі сім тисяч чоловіків, які не схилились на коліна перед Ваалом.
І що ж йому відповідає віще слово Боже? «Зоставив я собі сім тисяч чоловік, що перед Ваалом коліна не схилили.»
Так само і тепер, за вибором благодаті, залишився останок.
Отак і нині є останок, вибраний за благодаттю.
Якщо ж за благодаттю, то не за ділами, бо тоді благодать вже не була б благодаттю. [А коли за ділами, то це вже не благодать, бо тоді діло вже не є ділом].
Коли ж за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б благодаттю.
І що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, але одержали вибрані; інші ж стали закам’янілими,
Що ж? Чого Ізраїль шукав, того не осягнув, вибрані ж осягнули. А решта затверділи,
як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не бачили і вуха щоб не чули, — аж до нинішнього дня.
як написано: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули.»
Давид каже: Нехай стане їхня їжа сильцем, пасткою і спокусою — на відплату їм!
А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату.
Хай їхні очі стануть темними, щоб не бачили, нехай їхня спина завжди буде зігнута!
Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.»
Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але через їхнє падіння прийде спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів.
Отож питаю: Хіба вони спотикнулися, щоб упасти? Ні, зовсім ні! Але їхнє падіння стало для поган спасінням, щоб викликати їхню заздрість.
Якщо ж їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою була б їхня повнота!
А коли їхнє падіння це багатство для світу і коли їхній занепад це для поган багатство, то скільки більше повнота їх?
Кажу вам, язичникам: Оскільки я є апостол для язичників, то прославляю моє служіння;
Я ж кажу вам, погани, — оскільки я апостол поган, то величатиму моє служіння, —
може, цим я викличу ревність своїх рідних за тілом і спасу декого з них.
надіючись, що, може, мені якось пощастить розбудити заздрість своїх, споріднених тілом і декого з них спасти.
Бо коли їхнє відкинення є примиренням світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих?
Бо коли їхнє відкинення — примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
Якщо перший сніп святий, то й тісто святе; і якщо корінь святий, то й гілля святе.
І коли первісток святий, то й тіло; і коли святий корінь, то святе й галуззя.
Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливкового дерева,
Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти, будучи дичкою оливною, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку,
то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам’ятай, що не ти корінь носиш, а корінь носить тебе.
то не вихваляйся перед галуззям. А коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе.
Скажеш: Галузки відламано, щоб я прищепився.
Ти скажеш: «Гілля відчахнуто, щоб мене нащепити.»
Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся.
Добре. Вони відламалися за невіру, а ти стоїш завдяки вірі. Тож не несися високо, а бійся!
Бо коли Бог не пощадив природних галузок, то Він і тебе не пощадить.
Бо коли Бог не пощадив природного галуззя, то може й тебе не пощадити.
Отже, поглянь на Божу милість і суворість: на тих, які відпали, — суворість, а на тебе — Божу милість, якщо будеш залишатися в милості; якщо ж ні, то будеш відрубаний.
Тож май на увазі доброту і суворість Божу: на відпалих суворість, а на тебе доброта Божа, коли перебудеш у доброті; а коли ні, то й ти будеш відтятий.
Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити.
Та й вони, як не зостануться в невірі, будуть прищеплені, бо Бог має силу їх знову прищепити.
Тому що коли ти, відтятий від дикої за своєю природою оливки, був проти природи прищеплений до доброї оливки, — то наскільки легше будуть прищеплені до своєї ж оливки вони, природні?
Бо коли ти, відтятий від дикої з природи оливки, проти природи був прищеплений до доброї оливки, то скільки більше ті, що за природою будуть защеплені на власній оливці?
Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників.
Не хочу бо, брати, щоб ви не відали цієї тайни — щоб не були самі в собі велемудрі, — що засліплення спало частинно на Ізраїля, поки не ввійдуть погани повнотою;
Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова.
і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Визволитель, відверне від Якова безбожність.
Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!
Такий буде завіт мій з ними, як відпущу гріхи їхні.»
Тож згідно з Євангелієм вони — вороги задля вас, а згідно з обранням — улюблені задля батьків.
З огляду на Євангелію, вони через вас вороги; а з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків,
Бо як ви колись не корилися Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
Як ви колись були неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
так і вони нині не покорилися задля милосердя над вами, щоб тепер і вони самі були помилувані.
так і вони тепер, через милосердя, якого ви зазнали, стали неслухняні, щоб і вони тепер зазнали милосердя.
Тож Бог замкнув усіх у непокорі, щоб усіх помилувати.
Бо Бог замкнув усіх у непослух, щоб усіх помилувати.
О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги!
О глибино багатства, мудрости і знання Божого! Які незбагненні його постанови і недослідимі його дороги!
Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому?
Хто бо коли зрозумів думку Господню? Хто був його дорадником?
Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад?
Або хто дав йому наперед, щоб воно знову було йому віддане?