Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?
Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?
Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога.
Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!
Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.
Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.
А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.
А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:
Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:
Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.
„Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!
Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“
Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.
Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.
Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!
Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;
І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.
і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.
Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.
Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.
Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.
Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.
Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;
Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.
як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.
Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“
Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;
І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,
він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,
і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,
і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.
і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,
Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,
але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,
а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,