Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом].
Тим же то тепер нема нїякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті.
Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі,
Позаяк закон, ослаблений тїлом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом.
щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне.
Которі бо по тїлу, ті думають про тїлесне, которі ж по духу, — про духовне.
Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир,
Думаннє бо тїлесне — смерть, а думаннє духовне — життє і впокій.
оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть.
Тим що думаннє тїлесне — ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть.
Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його.
Ви ж не по тїлу, а в дусї, коли тільки Дух Божий домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність.
Коли ж Христос в вас, тодї тїло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас.
Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.
Тим же то, браттє, ми довжники не тїлу, щоб по тїлу жити.
Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче!
Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі.
Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.
коли ж дїти, то й наслїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам.
Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів.
Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією,
Суєтї бо твориво підневолилось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих.
що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дїтей Божих.
Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині.
Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла.
Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тїла нашого.
Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?
Надїєю бо спаслись ми; надїя ж видима не єсть надїя; що бо хто бачить, чого й надїятись?
Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його.
Коли ж надїємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями.
Так же само й Дух помагає нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.
Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра.
Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові (Його) покликані;
Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів,
бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.
А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого оправдив, тих і прославив.
Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?
Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?
Він, що свого Сина не пощадив, а за всїх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує!
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас!
Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христос умер, ба й воскрес; Він і по правицї в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тїснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.
Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полїчено нас як овечок на заріз.
Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив.
Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
Упевнив ся бо я, що нї смерть, нї життє, нї ангели, нї князївства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,