Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом].
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті.
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі,
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом.
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир,
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть.
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть.
І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче!
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі.
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією,
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих.
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його.
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів,
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує!
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас!
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив.
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,