Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Істину кажу в Христі, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Дусі Святому:
Я говорю истину и не лгу, как и подобает последователю Христа. Об этом свидетельствует моя совесть, руководимая Святым Духом.
я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці!
Мне очень грустно, и сердце мое полно бесконечной боли:
Адже я бажав би сам бути відлученим від Христа задля моїх братів, моїх рідних за тілом,
я бы предпочел сам быть проклятым и отлученным от Христа ради моих братьев, родных мне по крови,
тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодавство, служіння й обітниці.
— израильтян. Ведь они получили сыновние права, славу и заветы с Богом, им были даны Закон, богослужение и Его обещания.
Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, Який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь.
Из этого народа произошли праотцы, от них по человеческой природе происходит Христос — Бог над всеми, благословенный вовеки. Аминь.
Не те, щоби Боже слово не збулося. Та не всі, хто від Ізраїля, є Ізраїлем.
Но это не означает, что слово Божье осталось неисполненным, потому что не все израильтяне — истинный Израиль.
І не всі нащадки Авраама є його дітьми, але: В Ісаакові буде названо тобі нащадка!
И не все потомки Авраама являются его истинными детьми.40 Написано: «Через Исаака ты будешь иметь потомство, которое Я тебе обещал».41
Тобто не тілесні діти є Божими дітьми, а діти обітниці вважаються за потомство.
Это значит, что не все потомки Авраама — истинные дети Божьи. Истинные дети Авраама — это те, к кому относится обещание.
Бо ось якими були слова обітниці: Цієї ж пори прийду — і в Сарри буде син!
Обещание же было дано в таких словах: «В назначенное время Я вернусь, и у Сарры будет сын».42
І не тільки це, а й Ревекка зачала в той самий час близнят від нашого батька Ісаака.
Но не только это. У обоих сыновей Ревекки был один и тот же отец — наш отец Исаак.
Та ще до їхнього народження, коли нічого — ні доброго, ні злого — вони ще не зробили, щоби передбачення Боже виявилося у виборі,
Но еще до рождения близнецов и до того, как они сделали что-либо хорошее или плохое (чтобы выбор Божий
не від учинків, але від Того, Хто кличе, — їй було сказано, що старший служитиме меншому,
зависел не от их дел, а только от Самого Призывающего), Ревекке было сказано: «Старший будет служить младшему».43
згідно з написаним: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.
Как об этом и написано: «Я полюбил Иакова, а Исава возненавидел».44
Що ж скажемо? Може, у Бога несправедливість? Зовсім ні!
Что же это значит? Может, Бог несправедлив? Нет!
Адже Він сказав Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитися!
Он сказал Моисею:
«Я помилую того, кого помилую,
и пожалею того, кого пожалею».45
Отже, це не залежить ні від того, хто бажає, ні від того, хто біжить, але від Бога, Який милує.
Поэтому, имеет значение не желание или усилие человека, а милость Божья.
Бо Писання каже фараонові: Власне, на те Я і поставив тебе, аби показати на тобі Свою силу, щоби прославилося Моє Ім’я на всій землі!
В Писании Бог говорит фараону: «Я возвысил тебя для того, чтобы показать на тебе Мою силу и чтобы имя Мое стало известно по всей земле».46
Отже, кого хоче, Він милує, а кого хоче, робить черствим.
Поэтому Бог проявляет милость к тем, к кому Он Сам хочет, и ожесточает тех, кого хочет ожесточить.
А ти скажеш мені: Тож чому Він ще докоряє? Бо хто може протистояти Його волі?
Кто-то, может, скажет мне: «Тогда почему же Он нас обвиняет? Кто может противостоять Его воле?»
О, людино! Хто ти, що сперечаєшся з Богом? Чи скаже витвір Тому, Хто його створив: Чому Ти зробив мене саме таким?
Но кто ты такой, человек, чтобы спорить с Богом? Разве говорит изделие тому, кто его сотворил: «Почему ты меня сделал таким?»47
І хіба не має влади гончар над глиною, щоби з тієї самої глини зробити одну посудину на честь, а іншу — на нечесть?
Разве не вправе горшечник сделать из одного и того же куска глины утварь для почетного употребления и для низкого?48
Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити Свою могутність, щадив з великим терпінням посудини гніву, які були готові для знищення,
А что, если Бог, желая показать гнев и явить Свою силу, долго терпит тех, кто вызывает Его гнев и приготовлен к уничтожению?
щоби показати багатство Своєї слави на посудинах милості, які заздалегідь приготував для слави, —
Что если Он делает это для того, чтобы проявить богатство Своей славы к тем, к кому Он хочет проявить милость и кого Он приготовил для славы, —
нас, яких покликав не тільки з юдеїв, але і з язичників.
к нам, призванным Им не только из иудеев, но и из язычников?
Як і в Осії, каже: Назву не Мій народ — Моїм народом, і нелюбиму — улюбленою.
Как Он и говорит через пророка Осию:
«Я назову Моим народом не Мой народ;
и нелюбимую — любимой»,49
І буде: на місці, де сказано їм: Ви — не Мій народ, там їх назвуть синами Живого Бога!
и:
«Там, где им было сказано:
„Вы не Мой народ“,
они будут названы сынами живого Бога».50
Ісая виголошує про Ізраїль: Хоч буде кількість синів Ізраїля, як піску в морі, але спасеться останок!
Исаия восклицает об Израиле:
«Хотя израильтяне числом как песок морской,
лишь остаток будет спасен.
Адже Господь, завершуючи і остаточно вирішуючи, здійснить [по справедливості] справу на землі, [бо справа вирішена остаточно].
Господь решительно и быстро приведет в исполнение
Свой приговор над землей».51
Так, як про це провіщав Ісая: Якщо би Господь Саваот не залишив нам потомства, ми стали б, як Содом, і уподібнилися би до Гоморри!
И как еще говорил Исаия в своем пророчестве:
«Если бы Господь Сил52
не оставил нам нескольких уцелевших,53
то мы уподобились бы Содому,
стали бы как Гоморра».54
Що ж скажемо? Язичники, які не шукали праведності, осягнули праведність, — ту праведність, що з віри,
Что же нам теперь сказать? Язычники, которые и не стремились к праведности, получили праведность благодаря своей вере.
а Ізраїль, який шукав Закону праведності, не осягнув Закону [праведності].
Израиль же, стремившийся к праведности через исполнение Закона, так и не достиг ее.
Чому? Тому що шукали не з віри, а з діл [Закону]. Вони спіткнулися об камінь спотикання,
Почему? Потому что они стремились получить ее не по вере, а по делам. Они споткнулись о «камень преткновения».55