Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яке ви прийняли, в якому стоїте і
Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
яким спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, — ви повірили надаремно.
Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи,
Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням;
що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.
опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
нарешті з’явився і мені, — наче якомусь недоноскові.
А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву.
бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною.
Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.
Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.
Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша.
А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають.
І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще в гріхах ваших.
А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!
Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
Та тепер Христос устав з мертвих, — первісток з покійних.
Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
Оскільки смерть через людину, — то через людину й воскресіння мертвих.
Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.
Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, — під час Його приходу,
І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
а потім — кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяку владу, усяке панування та силу.
Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги.
Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все.
бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
Коли ж підкорить Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Він був Богом усім і в усьому.
Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися задля мертвих?
Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
Для чого ми постійно наражаємося на небезпеки?
Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі.
Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
Коли я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то яка мені від того користь? Якщо мертві не встають, то «будемо їсти і пити, бо завтра помремо».
І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
Не давайте себе обманути: погане товариство псує добрі звичаї.
Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
Станьте насправді тверезими й не грішіть, бо деякі, кажу вам на сором, Бога не знають.
Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
Але дехто скаже: Як же мертві встануть? В якому тілі прийдуть?
Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого.
І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло.
Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше — у тварин, інше — в риб, інше — у птахів.
Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша — у земних.
Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.
Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;
сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.
сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина — Адам — став живою душею, а останній Адам — Дух, Який оживляє.
Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
Але не духовний спочатку, а душевний; потім — духовний.
Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
Перша людина — із землі, земна. Друга Людина, [Господь], — з неба.
Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
Який земний — такі й земні, і Який небесний — такі й небесні.
Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.
І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує.
Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, —
Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить — і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося.
раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має зодягнутися в безсмертя.
Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!
І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.