Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яке ви прийняли, в якому стоїте і
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
яким спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, — ви повірили надаремно.
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи,
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням;
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
Пізніше з’явився Якову, а тоді — усім апостолам;
Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
нарешті з’явився і мені, — наче якомусь недоноскові.
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву.
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша.
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають.
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще в гріхах ваших.
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!
Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
Та тепер Христос устав з мертвих, — первісток з покійних.
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
Оскільки смерть через людину, — то через людину й воскресіння мертвих.
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.
Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, — під час Його приходу,
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
а потім — кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяку владу, усяке панування та силу.
Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все.
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
Коли ж підкорить Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Він був Богом усім і в усьому.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися задля мертвих?
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі.
Щодня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
Коли я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то яка мені від того користь? Якщо мертві не встають, то «будемо їсти і пити, бо завтра помремо».
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
Не давайте себе обманути: погане товариство псує добрі звичаї.
Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
Станьте насправді тверезими й не грішіть, бо деякі, кажу вам на сором, Бога не знають.
Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
Але дехто скаже: Як же мертві встануть? В якому тілі прийдуть?
Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого.
І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло.
Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше — у тварин, інше — в риб, інше — у птахів.
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша — у земних.
(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.
Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
Так і написано: Перша людина — Адам — став живою душею, а останній Адам — Дух, Який оживляє.
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
Але не духовний спочатку, а душевний; потім — духовний.
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
Перша людина — із землі, земна. Друга Людина, [Господь], — з неба.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
Який земний — такі й земні, і Який небесний — такі й небесні.
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, —
Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить — і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося.
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має зодягнутися в безсмертя.
Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!
Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.