Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Коринтян 3) | (1 Коринтян 5) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.
  • Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;
  • А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.
  • а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.
  • Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.
  • А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.
  • І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.
  • Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.
  • Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
  • Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.
  • Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.
  • Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.
  • Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?
  • Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?
  • Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!
  • Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!
  • Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.
  • Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.
  • Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.
  • Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
  • Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,
  • Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,
  • трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,
  • і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;
  • коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
  • як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!
  • Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.
  • Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.
  • Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.
  • Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.
  • Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
  • Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!
  • Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.
  • Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
  • Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.
  • Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
  • Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.
  • Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.
  • Адже Царство Боже не в слові, а в силі.
  • Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
  • Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?
  • Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?

  • ← (1 Коринтян 3) | (1 Коринтян 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025