Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Коринтян 3) | (1 Коринтян 5) →

Переклад Турконяка

Сучасний переклад

  • Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.
  • Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі.
  • А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.
  • А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри.
  • Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.
  • Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу.
  • І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.
  • Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя.
  • Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
  • Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує.
  • Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.
  • Брати і сестри мої, я показав усе це на прикладах Аполлоса і своєму власному прикладі заради вас, щоб ви змогли навчитись і зрозуміти значення цих слів: «Не йдіть далі того, що написано у Писанні» — щоб ви не величалися одне перед одним. Щоб ви не підносили одних, зневажаючи інших.
  • Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?
  • Хто каже, що ти кращий за інших? І що ти маєш такого, що не було дано тобі? Але якщо все, що маєш ти, отримав як дарунок, то чого ж вихвалятися, наче лише своїми силами здобув усе це?
  • Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!
  • Ви вважаєте, що маєте все необхідне. Думаєте, що поставали багатіями й царями без нас. Хотів би я, щоб ви й справді були царями, тоді й ми могли б царювати разом з вами.
  • Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.
  • Та мені здається, що Бог дав нам, апостолам, останнє місце, зробив нас людьми приреченими до смерті. Адже ми стали видовищем для всього світу: як для Ангелів, так і для людей.
  • Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.
  • Ми нерозумні заради Христа, а ви вважаєте себе такими мудрими в Христі! Ми немічні, а ви похваляєтесь собою, кажучи, що ви дужі! Ви в пошані, а ми безславні!
  • Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,
  • І досі ми голодні й спраглі, бідно одягнені, побиті й безпритульні.
  • трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,
  • Тяжкою працею, власними руками добуваємо ми щоденний хліб свій.
  • коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
  • Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми втішаємо. Ми стали покидьками світу, порохом земним, що його люди й дотепер топчуть.
  • Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.
  • Я пишу це не для того, щоб присоромити вас. Я застерігаю вас як улюблених дітей своїх.
  • Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.
  • Бо якби ви мали навіть десять тисяч наставників у Христі, ви не матимете багато батьків. Це я через Благовість дав вам життя в Ісусі Христі.
  • Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
  • Тож благаю вас: наслідуйте мене.
  • Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.
  • Ось чому послав я до вас Тимофія,[4] мого улюбленого й вірного сина в Господі. Він нагадає вам шляхи мої в Христі Ісусі так само, як і я навчаю скрізь, у кожній церкві.
  • Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.
  • Та дехто з вас запишався, міркуючи, що я не прийду до вас.
  • Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.
  • Але невдовзі я буду з вами, якщо на те буде Божа воля. І тоді я побачу, чи спроможні ті красномовні хвальки на щось більше, ніж порожні балачки.
  • Адже Царство Боже не в слові, а в силі.
  • Бо Царство Боже виявляється не в словах, а в силі.
  • Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?
  • Чого ж ви хочете: щоб я прийшов до вас із карою чи з любов’ю і духом ніжності?

  • ← (1 Коринтян 3) | (1 Коринтян 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025