Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Ось це ті з ізраїльських синів, хто успадкував у Ханаанській землі, яким дав спадок священик Елеазар та Ісус, син Навина, і володарі родів ізраїльських синів по батьківській лінії.
Священник Елеазар, Иисус, сын Навина, и главы всех семей решили какую землю дать народу.
Вони успадкували за жеребами, як і заповів Господь через посередництво Ісуса дев’ятьом племенам і половині племені Манасії,
Господь ещё задолго до этого сказал через Моисея, как народ должен выбирать свою землю. Народ из девяти колен и половины колена Манассиина бросил жребий, чтобы решить какую землю они получат.
з другого боку Йордану. А левітам не дав спадку між ними,
Моисей уже отдал двум коленам и половине колена Манассиина их землю к востоку от реки Иордан. Но колену Левия не было дано земли, как другим народам.
бо сини Йосифа були двома племенами — Манасія і Єфрем. Тож левітам не дано частки в землі, але тільки міста, щоб жити, і наділи для їхньої худоби і їхню худобу.
Двенадцать колен получили свою собственную землю. Сыновья Иосифа разделились на два колена; Манассиино и Ефремово, и каждое колено получило землю. Колену Левия не было дано земли, они получили только города для жительства и поля для их скота.
Як Господь заповів Мойсеєві, так і вчинили ізраїльські сини, і поділили землю.
Господь сказал Моисею, как разделить землю между коленами Израиля, и израильтяне разделили её так, как повелел Господь.
Якось підійшли сини Юди до Ісуса в Ґалґалі, і Халев, син Єфонії, кенезеєць, сказав йому: Ти знаєш слово, яке Господь сказав Мойсеєві, Божому чоловікові стосовно мене і тебе в Кадис-Варні;
Однажды несколько человек из колена Иуды пришли к Иисусу в Галгал. Один из них был Халев Кенезеянин, сын Иефоннии. Он сказал Иисусу: "Ты помнишь, что Господь говорил Моисею в Кадес-Варне. Господь разговаривал с Моисеем, рабом Своим, о тебе и обо мне.
адже сорок років мали ми, коли послав мене Мойсей, Божий слуга, з Кадис Варни розвідати землю. І я йому відповів слово за Його розумінням.
Мне было сорок лет, когда Моисей, раб Господа, послал меня осмотреть землю, по которой мы шли. Когда я вернулся, то рассказал Моисею, что я думаю об этой земле.
А мої брати, які пішли зі мною, відвернули серце народу, я ж продовжував іти слідом за моїм Господом Богом.
То, что рассказали другие братья, которые ходили со мной туда, испугало народ. Я же не сомневался, что Господь разрешит нам взять эту землю.
І Мойсей поклявся в той день, кажучи: Земля, в яку ти прийшов, буде в спадок тобі та твоїм синам навіки, бо продовжував ти йти слідом за Господом, Богом нашим.
В тот день Моисей дал мне обещание. Он сказал: "Земля, по которой ты ходил, станет твоей землёй. Твои дети будут владеть ею вечно. Я дам её тебе, потому что ты твёрдо веришь в Господа, Бога моего".
До тепер Господь підтримував мене, як і сказав. Ось сорок п’ятий рік, відколи Господь промовив це слово до Мойсея, а Ізраїль усе ходив по пустелі. І ось тепер, сьогодні, я — вісімдесятип’ятилітній.
И вот Господь сохранил меня в живых сорок пять лет, как и сказал. Всё это время мы все скитались по пустыне, и теперь мне восемьдесят пять лет.
Сьогодні я ще сильний, такий, як і тоді, коли посилав мене Мойсей, — так і тепер маю силу вийти на війну і ввійти.
Но я ещё так же крепок, как и в тот день, когда Господь посылал меня. Я и сейчас готов сражаться, как и тогда.
Тепер прошу в тебе цю гору, як сказав Господь у той день, бо ти чув це слово в той день. Тепер же там є енакімці, сильні й великі міста. Отже, якщо зі мною є Господь, то я вигублю їх, як і сказав мені Господь!
Так дай мне теперь землю в горной стране, которую Господь обещал мне в тот день. В то время ты слышал, что там жил сильный народ енаков, и у них были очень большие хорошо укреплённые города. Может быть, Господь будет со мною, и я изгоню их и возьму эту землю, как сказал Господь".
І поблагословив його Ісус, і дав Халевові, синові Єфонії, синові Кенеза Хеврон у спадок.
Иисус благословил Халева, сына Иефонниина, и дал ему во владение город Хеврон.
Через це Хеврон став належати Халевові, синові Єфонії-кенезейця, як спадок аж до цього дня, тому що він пішов слідом за приписами Господа, Бога Ізраїля.
Город этот и эта земля сейчас принадлежат семье Халева Кенезеянина, сына Иефонниина, потому что он доверился и послушался Господа, Бога Израиля.