Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.
Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги.
І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату,
Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару,
то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув.
то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули,
А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею.
коли Бог засвідчив знаками, дивами й різними потугами, ще й дарами Святого Духа, що їх він розділює за своєю волею.
Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо.
Не ангелам бо підкорив він світ майбутній, про який ми говоримо.
А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?
Бо десь хтось засвідчив, кажучи: «Що таке людина, що ти про неї пам'ятаєш? Або син чоловічий, що ти навідуєшся до нього?
Ти зробив її дещо [1] меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;
Ти вчинив його малощо меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю.
усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане.
Усе підкорив йому під ноги.» А коли все підкорив під нього, то не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене,
А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо [2] меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть.
а бачимо Ісуса, який за те, що перетерпів смерть, увінчаний славою і честю, який на малу хвилину був нижче ангелів, щоб благодаттю Божою зазнати за всіх смерти.
Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним.
Годилось бо йому, — заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, — вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню.
Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами,
Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами,
кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе.
коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.»
І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.
І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.»
А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола,
А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,
і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві.
і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві.
Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.
Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама.
Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей.
Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу.