Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
King James Bible
Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню.
The Earthly Tabernacle
Then verily the first covenant had also ordinances of divine service, and a worldly sanctuary.
Then verily the first covenant had also ordinances of divine service, and a worldly sanctuary.
Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.
For there was a tabernacle made; the first, wherein was the candlestick, and the table, and the shewbread; which is called the sanctuary.
За другою завісою — намет, що називається Святе Святих;
And after the second veil, the tabernacle which is called the Holiest of all;
він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.
Which had the golden censer, and the ark of the covenant overlaid round about with gold, wherein was the golden pot that had manna, and Aaron's rod that budded, and the tables of the covenant;
А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.
And over it the cherubims of glory shadowing the mercyseat; of which we cannot now speak particularly.
Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;
Now when these things were thus ordained, the priests went always into the first tabernacle, accomplishing the service of God.
до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.
But into the second went the high priest alone once every year, not without blood, which he offered for himself, and for the errors of the people:
Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
The Holy Ghost this signifying, that the way into the holiest of all was not yet made manifest, while as the first tabernacle was yet standing:
Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить;
Which was a figure for the time then present, in which were offered both gifts and sacrifices, that could not make him that did the service perfect, as pertaining to the conscience;
які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення.
Which stood only in meats and drinks, and divers washings, and carnal ordinances, imposed on them until the time of reformation.
А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови;
Redemption through His Blood
But Christ being come an high priest of good things to come, by a greater and more perfect tabernacle, not made with hands, that is to say, not of this building;
But Christ being come an high priest of good things to come, by a greater and more perfect tabernacle, not made with hands, that is to say, not of this building;
і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.
Neither by the blood of goats and calves, but by his own blood he entered in once into the holy place, having obtained eternal redemption for us.
Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла,
For if the blood of bulls and of goats, and the ashes of an heifer sprinkling the unclean, sanctifieth to the purifying of the flesh:
то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!
How much more shall the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered himself without spot to God, purge your conscience from dead works to serve the living God?
І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини.
And for this cause he is the mediator of the new testament, that by means of death, for the redemption of the transgressions that were under the first testament, they which are called might receive the promise of eternal inheritance.
Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача,
For where a testament is, there must also of necessity be the death of the testator.
адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач.
For a testament is of force after men are dead: otherwise it is of no strength at all while the testator liveth.
Тож і перший Завіт був освячений не без крові.
Whereupon neither the first testament was dedicated without blood.
Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ,
For when Moses had spoken every precept to all the people according to the law, he took the blood of calves and of goats, with water, and scarlet wool, and hyssop, and sprinkled both the book, and all the people,
промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог.
Saying, This is the blood of the testament which God hath enjoined unto you.
І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю.
Moreover he sprinkled with blood both the tabernacle, and all the vessels of the ministry.
І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.
And almost all things are by the law purged with blood; and without shedding of blood is no remission.
Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих.
It was therefore necessary that the patterns of things in the heavens should be purified with these; but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.
Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас.
For Christ is not entered into the holy places made with hands, which are the figures of the true; but into heaven itself, now to appear in the presence of God for us:
І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, —
Nor yet that he should offer himself often, as the high priest entereth into the holy place every year with blood of others;
у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх.
For then must he often have suffered since the foundation of the world: but now once in the end of the world hath he appeared to put away sin by the sacrifice of himself.
І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,
And as it is appointed unto men once to die, but after this the judgment:
так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру].
So Christ was once offered to bear the sins of many; and unto them that look for him shall he appear the second time without sin unto salvation.