Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню.
Первый завет имел предписания относительно поклонения Богу и святилище на земле.56
Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.
Была поставлена скиния, и в ее первом отделении находились светильник и стол со священными хлебами57; это отделение называлось «Святое».58
За другою завісою — намет, що називається Святе Святих;
Второе отделение называлось «Святое Святых» и было отделено от первого завесой,59
він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.
к нему принадлежали золотой жертвенник60 для возжигания благовоний и покрытый со всех сторон золотом ковчег завета.61 В ковчеге находились золотой сосуд с манной,62 расцветший жезл Аарона и каменные плитки завета.
А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.
Над ковчегом находились изваяния херувимов63 — символ славы, они простирали свои крылья над крышкой, называемой «местом искупления».64 Но сейчас мы не будем говорить об этом подробно.
Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;
С тех пор как все было устроено таким образом, священники регулярно входят в первое отделение скинии для того, чтобы совершать свое служение.
до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.
Но во второе имеет право входить только первосвященник, и только один раз в год, с кровью, которую он приносит и за себя, и за грехи, совершаемые народом по незнанию.
Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
Тем самым Святой Дух показывает, что пока действительна прежняя скиния, путь в Святое Святых еще не открыт.
Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить;
В этом заключен пример и для настоящего времени: дары и жертвы не в состоянии очистить65 совесть поклоняющегося Богу.
які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення.
Эти предписания имеют отношение только к пище и питью и к различным ритуальным омовениям.66 Все это носит лишь внешний характер и имеет силу только до времени установления нового порядка.
А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови;
Но когда Христос пришел как Первосвященник явившихся благ,67 Он вошел в более великую и совершенную скинию, построенную не руками людей, то есть не принадлежащую к этому миру.
і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.
Он вошел туда не с кровью козлов и телят; нет, Он вошел в Святое Святых раз и навсегда со Своей собственной кровью, приобретя для людей вечное искупление!
Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла,
Ведь если кропление кровью козлов и быков, а также пепел сожженной молодой коровы освящает оскверненных, делая их ритуально чистыми,68
то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!
то тем более кровь Христа, Который в силе вечного Духа принес Самого Себя как беспорочную жертву Богу, очистит нашу совесть, запятнанную делами, которые ведут к смерти! Она даст нам возможность служить живому Богу!
І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини.
И поэтому Христос стал посредником нового завета, чтобы призванные получили обещанное вечное наследие. Это стало возможным благодаря тому, что Его смерть искупила их от грехов, совершенных еще в условиях первого завета.
Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача,
Завещание69 вступает в силу только тогда, когда подтверждается смерть завещателя.
адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач.
Но если завещатель еще жив, то завещание не имеет никакой силы. Завещание вступает в силу только по смерти завещателя.
Тож і перший Завіт був освячений не без крові.
Вот почему первый завет был утвержден не без крови.
Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ,
Ведь когда Моисей провозгласил всему народу все заповеди Закона, он взял кровь телят и козлов, смешал с водою, обмакнул в ней алую шерсть и ветку иссопа70 и окропил саму книгу и весь народ.71
промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог.
Он сказал: «Это кровь завета, условия которого Бог требует от вас выполнять».72
І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю.
Он также окропил кровью скинию и все предметы, используемые в богослужении.73
І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.
Закон требует, чтобы почти все очищалось кровью, и без пролития крови нет прощения.
Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих.
Все земное, сделанное по образцу небесного, должно было очищаться таким образом, но небесное требует очищения лучшими жертвами, чем эти.
Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас.
Поэтому Христос вошел не в земное святилище, сделанное человеческими руками и являющееся всего лишь отражением настоящего; нет, Он вошел в сами небеса, чтобы предстать перед Богом за нас.
І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, —
Он вошел в небеса не для того, чтобы опять и опять приносить Себя в жертву, как первосвященник входит каждый год в Святое Святых с чужой кровью.
у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх.
Следуй Христос этому правилу, Он должен был бы страдать многократно, начиная от сотворения мира. Но Он явился один раз в это последнее время, отдав в жертву Самого Себя для того, чтобы раз и навсегда покончить с грехом.
І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,
Как каждому человеку определено однажды умереть и потом предстать перед судом,
так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру].
так и Христос один раз был принесен в жертву, чтобы искупить грехи многих людей,74 и Он придет во второй раз, но уже не для того, чтобы взять на Себя грех, а чтобы спасти тех, кто ожидает Его.